Школа

Не повірите, пост написала рік тому... Нарешті ділюсь, вкінці додам вже цьогорічні зміни :-)

До школи в Австраліі можна йти починаючи з 4.5 років. Це в підготовчий клас. От  як в нас на Україні перший клас буває при садочках (принаймні в мене так було), так тут навпаки – підготовчий при школі.

Девіду на лютий мало бути 4.11, і ми вагались чи давати в школу чи залишити ще на рік в садочку. Ні, не так, насправді ми вирішили що даємо його до школи, але потім була низка подій які заставили нас вагатись.

Отже, подали ми документи в школу і поїхали на Україну на 4.5 місяці. Звісно дитина англійську забула, зато українську дуже підтягнув. Приїхали, і я одразу подзвонила в школу, а там, поки нас не було діти вже попроходили інтерв’ю. Знаю, сама була в шоці що дитина в школу має інтервю пройти. Але це не всі школи, а взагалі мало які, ну але так нам попало.

Через кілька днів після приїзду, коли ми ще толком на часову зону не перейшли, пішли ми на ту співбесіду з директором школи. Вона привіталась і почала щось Давидка питати – він дивиться на неї, чесно, мало що розуміє. Вона його і букви і цифри питає, і якісь завдання дає. Якщо ще цифри він називав, то з розумінням завдань було важче. Потім дала йому розмалювати рибку, він тільки почав розмальовувати, вона вручила липучку і попросила наклеїти ту рибку на стіну. Давид не розгубився і по-українськи сказав, що риба ще не готова і клеїти на стіну він її не буде. Словом результат співбесіди  - рекомендація походити ще рік в садок.

Що робити – записала я його в садок, але в той же час документи зі школи не забрала, адже мало бути ще пробних пів дня – так би мовити, другий етап інтервю, щоб побачити чи дитина соціально готова до школи.

Поки то все чекали, Давид ходив в садок, але якщо колись він ходив туди з задоволенням, то тут він почав нити. Кожен день по дорозі в садок розказував як йому там не цікаво, скучно і що він не хоче в садок ходити.

Настав день нашого пробного пів дня в школі. Батьки привели дітей, завели в клас (з кількома вчительками), і пішли. Мали повернутись через 3.5 години. Деякі діти плакали – не хотіли без батьків залишатись в класі. Але Давид з задоволенням залишився, і навіть не звертав на мене уваги. Прийшла я за ним, сподівань великих не будувала після першого інтервю, а Давид такий незалежний, всі завдання поробив, чемно сидів щось малював... словом порекомендували таки давати до школи. А який він після того дня був піднесений – дуже цікаво йому було, правда ще місяць в садочок водити було важко після такого ))

Так і потрапив наш Давид до школи в 4.11 років.

Ходить, робить уроки (звісно з нашою допомогою), але бачу що йому там дійсно подобається.

Троха сухої ісформаціі.

Школа початкова: нульовий – 6 класи

Старша: 6-12 класи

В Давидовому класі 20 дітей

Нульових класів цього року – 8 (160 дітей, сама в шоці)

Так як школа державна, потрапляють всі бажаючі в певному радіусі проживанням.

Є ще приватні та католицькі школи, а також школи для дітей з особливими потребами.

Домашня... не питайте..

Наразі маємо 3 завдання щодень крім пятниці, і додаткових 2 на протязі тиждня (можна зробити в будь-який день). На вихідні домашню не задають.

Завдання1: Читати книжку – з кимось з дорослих, розпізнавати букви, пробувати звязувати склади. Книжечку кожен день дають нову. – 10 хв

Завдання2: Вчити і розпізнавати нові слова та звуки. Раз в тиждень дають список – 4-6 простих слів та 2 звуки. Кожень день вчити та повторювати – 10 хв

Завдання3: На планшеті пройти навчальну гру. Я дуже скептично до цього ставилась, які ще планшети? Але бачу що була неправа – дуже хороша програмка для навчання читати, кожень день – 10 хв

Завдання4: Тільки 2 завдання на тиждень – програмка з математики на компютері.

Розраховано на 3 (деколи 4) заняття по 10, а реально то триває понад одину кожен день. Давид вроді нормально до того ставиться, а я, чесно, замучуюсь J

Такий знаменний день - перший день Давидка в школі випав на перший день народження Дем'яна.

Додаток. Кілька днів тому Давид вже пішов в 1 клас. Дуже цікаво і незвично для мене, що вчителька кожен рік міняється (не як в нас перші кілька років). Крім того ще й діти міняються. Тобто 160 дітей що в їхньому році переформували, і склали в нові класи. Тепер з Девідом тільки 2 хлопчика з попереднього класу, всі решта - нові, деякі знайомі з гри на перервах, а дехто зовсім новий.