Friday 16 March 2012

Наш Великий День - 1 Березня

Взнали що нас чекає маленьке чудо на Петра і Павла, якраз за кілька днів до виїзду на Україну. Дорога дуже далека, але родичі повідомлені, квитки куплені.. біжу до лікарки – каже якщо добре почуваюсь то можу спокійно їхати.

Взагалі вагітністю ми були задоволені – мене оминув токсикоз, також не було різних захцянок типу полуниці в 3 ночі. Перші місяці ще займалась ходьбою – 5 км кілька разів на тиждень, потім стало занадто жарко, перейшла на плавання та аквааеробіку для вагітних. Нажаль, наприкінці вагітності, через загруженість на роботі, плавання відійшло на задній план, але ми якраз переселились в іншу квартиру (25 хв пішки до роботи), то хоч ходили на роботу і з роботи пішки.
Був в мене план попрацювати до п'ятниці - 2 березня, і піти в декрет 2.5 тиждні до народження малюка. Цього часу мені мало б вистачити щоб виспатись, заповнити різні документи на дитину та спакувати речі в роддом. Але в маленького Давида на все були інші плани :)

Отож в середу день на роботі був дуже загруженим; так як я прийшла на роботу раніше, то повідомила всіх що в четвер прийду пізніше.

Червер, 5.38 ранку. Буджу чоловіка словами «Петя, води відходять!» Далі  розмова:
Ю: Блін, сьогодні ж 29 лютого.
П: Ну і що?
Ю:Такий день буває раз на 4 роки. (виходжу з кімнати)
П: (заходжу назад в кімнату) Заспокойся, сьогодні 1 березня!

А далі біганина по хаті і закидання в сумку усього підряд :D  Сідаємо в машину і їдемо в лікарню. Приїхали, акушерка запиталась який термін і каже що то ще зарано і що ще можна буде зо 2 дні дома побути, а тоді аж будуть пологи. Але щоб відпустити нас додому вона мусить дочекатись підтвердження лікаря (який був на нараді). Положили мене на ліжко і поклали моніторчики слухати серцебиття дитинки. Лежу чекаю, Петя сидить куняє, схваток нема, лікарі далі на нараді. Вирішуємо відправити Петю досипати, і що подзвоню коли лікарі прийдуть, щоб він мене додому ще на 2 дні забрав.
Ще хотіла показати пульт що додається до кожного ліжка. Ним можна вкючити/виключити світло або телевізор та викликати медсестру.

pult-3.jpg

8 година ранку, лікарі далі на нараді в мене 1-ша схватка. Цей точний час я добре памятаю, так як саме в ту мить почав дзвонити будильник.
Перевели мене в родзал на обстеження і кажуть, ніяке додому, скоро будеш мамою. В 9 схватки вже були частими. В 9.14 акушерка подзвонила до Петі, в 9.30 Петя вже був біля мене. В 10.38 в нас народився маленький щокастий синочок :)

Десь біля 12 оговталась що мене ще на роботі чекають =) Подзвонили сказали що найближчі півроку-рік мене не буде. А в пятницю мала бути вечірка і боулінг в честь мого декрету...

А ось і саме перше фото нашого синульки:

david-first.jpg

12 comments :

  1. Яка чудова і позитивна розповідь, тепер маю гарний настрій н весь день))))Так раді за вас, що все пройшло добре і що всі здорові і щасливі!!!! Давидко, такий милий, тьфу-тьфу))))Вроді губки мамині, а решта копія татко, чи я помиляюсь?
    В мене було схоже, коли ми приїхали, 22 вересня, а лікар каже, ну не раніше 29...Я сильно засмутилась, бо 25 Назар мав летіти у відрядження. а ми планували народжувати разом. Тут малеча наша зрозуміла ситуацію і вже 23 вересня в 14,35 в четвер (в 14,30 і в четвер народився Назар) ми вже раділи нашій крихітці)))
    п.с. чекаємо нових і цікавих розповідей про Давидка і гарних світлин)))

    ReplyDelete
  2. Так виглядає що все швидко і легко. Файно))))

    ReplyDelete
  3. Така чудова розповідь! Швиденько ж ви справились! Не те що деякі дівчатка)))
    Яка ти молодець, "до останнього" працювала! (поки писала - пройчла попередній допис і зрозуміла чому)
    Давидик - справжній весняний подаруночок!
    Щось я в такому захваті, що писати без знаків оклику в мене не виходить))))

    О і як не вистачало такого пультика мені :)

    ReplyDelete
  4. нехай і надалі у вас все буде так чудово і легко з синулькою! які ви молодці!

    ReplyDelete
  5. а наше чудо почуло моэ прохання на Петра і Павла (мене в цей день поклали в пологовий на обстеження і я дуже не хотіла там довго перебувати. От і наступного дня таки зявилося не дочекавшись прогнозів лікарів до кінця тижня:)

    Давидко вирішив поспішити, щоб матусю з весною привітати )))Тепер у вас щороку велике весняне свято буде!

    ReplyDelete
  6. Хе, а в мене як дружина потрапила до пологового будинку(не знала що робиться, а налякана дільнична відправила її бігом туди), то її вже не випускали. Це ж вигідно: лежить у них вагітна, вони за це гроші отримують(медицина ж безкоштовна ;) ), навіщо відпускати? І пройшло все далеко не так швидко.

    ReplyDelete
  7. До Svetik: так-так, то все таткове. Мамине хіба що волоссячко (мама каже я також з таким народилась)

    До Dyak: Ну на рахунок легко, то я б посперечалась :-) Але акушерка казала що легко (ну вона то має з чим порівняти)

    ReplyDelete
  8. До Lioniel: Пультик і справді "зачотненький"! А от подарунок у нас не весняний а осінній: тут 1 березня - 1-й день осені.

    До Oksi: Дякуємо!! Дуже-дуже :0)

    До NataS: Бачиш, і у вас і у Свєтіка і у нас дітки краще знали коли їм треба з"явитись =)

    До Wolpix: Ну можу порадити на наступні пологи приїжджайте сюди, тут вже вроді як черга назбиралась :)

    ReplyDelete
  9. я за вас дуже рада, в Україні звісно далеко не так, тобто взагалі не так :)

    ReplyDelete
  10. Все що не робиться, на краще :) Напевно так воно і мало бути :))) Добре що все благополучно, мама і малюк здорові. Здоровя вам і надалі! І знаходьте трохи часу, щоб нас своїми маленькими досягненнями радувати

    ReplyDelete
  11. До Xanka: Дякуємо! От тепер дивуюсь вам дівчата, звідки ви з маленькими дітками ще часу на блог мали? Чи то в нас ще період стабілізації, що ні на що часу нема... :-)

    ReplyDelete
  12. Так читаю i згадую свои роди)) 10 мiсяцiв тому назад)) Малятко гарнюнъке :)

    ReplyDelete