Яблука

На днях куми запросили нас поїхати яблука збирати.

Словом така місцева розвага – приїджаєш в сад, збираєш фрукти (в нашому випадку яблука і хурму), їж стільки хочеш і платиш за те що забираєш з собою.

Проект 52 - тиждень 14. Гості.

Нарешті розжились до того щоб у нас були друзі в різних штатах, які могли б приїхати в гості на свята. Згадалось як то було в Україні, мати родичів в різних областях і навідувати одні одних. Приємно так, якесь відчуття рідності до Австралії з’являється.

Кемпінг в Долині Кенгуру.

Зразу скажу що в долині з такою назвою кенгуру ми так і не побачили.
Як я згадувала, наші друзі організували цю вилазку, а ми, раді старатись, приєднались. На фото міст через річку Кенгуру який мені асоціюється з цією долиною. Це міст на одну смугу, якщо хтось їде в зустрічному напрямку, треба чекати а тоді їхати в протилежному. Там вкінці видно як машина чекає поки ті що на мості проїжуть. Доречі, це єдиний міст який залишився в нашому штаті з часів коли Австралія була колонією.

Табір 2014

Кожного року проукраїнcька організяція СУМ організовує літній табір для дітей та батьків. Напишу кілька слів про СУМ, бо до приїзду в Австралію про нього і не чула. Ото ж СУМ - це Спілка Українстької Молоді яка займається вихованням дітей в українському дусі. Вони проводять вечори, мітинги, вивчають українські традиції та ходять в різного роду походи. Більше можна початити тут. 

Отож нас запросили на табір який проходить 5 днів ну і ми вирішили спробувати а заодно випробувати нашу дитину на палатку чи то палатку на дитину. Правда ризикрнули тільки на 1 ніч.

ПередРіздвяні святкування і приготування

Минулого року якось так все швидко пройшло що й не встигли ми толком посвяткувати і всіх привітати.Зробивши висновки вирішили виправлятись.
Ялинку поставили на початку грудня щоб було вдосталь часу насолодитись. Для Давидка це взагалі велике свято. Першого ранку встав і одразу: Мама, а цього лялинка не світілася, мама? Tеба шоб світілася, мама.
 Цього року робили багато різних святкових прикрас: Вирізали сніжинки, клеїли листівочки


Робили ангелика

Тасманія

Почалось все з того що якось в пятницю на роботі дівчата (які дуже сумлінно працювали) натрапили на привабливі знижки на авіаквитки в Тасманію. Скоро оббігли всіх дівчат в кімнаті (аж всіх 5), і 3 з них погодились на невеличку поїздку. Це вперше що я їхала тільки з дівчатами на відпочинок. Зараз відпроситись в чоловіка простіше, так як батьки зараз з нами, варять їсти і бавлять дитину :-)

Gold Coast та +1 Семенюк (фото додані)

Памятаєте, я казала що до нас їдуть гості? Так от, як то кажуть "пєрвий пашол". Приїхав до нас, "Олесь з Набли" він же Олесь Семенюк, наш однофамілець.
Ще до його приїзду я дзвонила в еміграційну службу дещо уточнювала, і кілька разів казала що то друг їде, жіночка все вислухала, розяснила і вкінці каже: "Гарної поїздки вашому брату!" :-)

City2Surf 2013

Пишу пост по свіжим емоціям. Вчора подолала перший в житті офіційний забіг! Це найбільший по кількості людей марафон в cвіті. Довжина всього лише 14 км, але, повірте кілометри не дають повної картини. Бігти треба з центру і до найвідомішого пляжу міста (доречі саме тому забіг і називається City2Surf), і більшу частину дороги треба бігти вверх. Отак біжимо-біжимо, вгору і вгору, ну, думаю, раз стільки вгору, значить зараз за цим поворотом буде гарний і протяжний спуск... а не тут то було, там за поворотом така горка що попередня здається рівниною, і так 80% шляху.

Подорож на Україну 2012.

А тим часом ми з Давидком понад 2 місяці гостювали в дідусів, бабусь, кумів і друзів.

Шалено рада що незважаючи на затримку з документами, таки вибрались на Батьківщину. Старались по максимуму всіх і все побачити та відпочити, і, на мою думку, нам це вдалось.

Щоб багато не писати, дивіться відео, можливо і себе там знайдете :-)

[kml_flashembed movie="http://www.youtube.com/v/wDJzBTNVSV8" width="425" height="350" wmode="transparent" /]

День Народження Лаї

В донечки наших знайомих, маленької дівчинки Лаї, сьогодні був перший День Народження.



Ми троха були шоковані коли приїхали, думали звичайне святкування, а там людей з 50, і всі індійці :-D

Наша перша фотосесія

Нам пощастило познаймитись з чудовою людиною, та ще й класним фотографом Катьою. Як результат в Девіда була перша фотосесія.

Куми

Зазвичай коли довго нічого не пишеш то або нічого цікавого не відбувається, або відбувається стільки всього що й часу нема щоб сісти і написати. Отож в нас був дуже насичений і цікавий період.

В нашому житті сталась вагома подія - ми похрестили Давидка.



В таку честь наш хресний з сім"єю приїхали з самого Львова, а хресна з самого Сіднея :-D

День Австралії 2012

B чоловіка на роботі є співробітник з України. Ми знаємо його вже близько року але ніяк не могли зустрітись у неробочий час щоб познайомитись з його дружиною та маленьким сином. От нарешті на День Австралії вибрались.
В центрі Сіднея є гарненький парк - "китайські сади", вирішили туди і прогулятись. Дуже мені подобається контраст багатоповерхівок і природи - озера, трави та квітучих дерев.



Власне просто хотілось поділитись фотками з цього чудового місця.

Подаруночки :)

Обожнюю подарунки!! А хто їх не любить? Якщо такі є - вже даю свою адресу - переправляйте все до мене! Ще в дитинстві коли запрошувала друзів на День Народження завжди чекала подарунків :-D От дехто каже що головне щоб гості були, але для мене тоді таки подарунки були головніші.

Коли йшла за посилкою, думала що це прийшло чергове замовлення з інтернет магазину, і уявіть який в мене шок - посилочка від Оксанки!!!! Як так? Вона мені нічого не казала! Де вона мою адресу взяла? Стільки питань. Словом мені настільки це було несподівано і приємно що неможу передати! І ше й до того це було на самий Святий Вечір! :-)  Ось така чудова листівочка:

Україна - частина 2. Зустрічі й відвідини.

Після того як приїхали до Львова ми зробили "базу" в брата на квартирі - дякуємо Костя і Наталя що поділились з нами своїм житлом і всім іншим (інтернетом, смачними вечерями та ще купою добра). Через зміну часового поясу сон був перебитий  і в перший же ранок в 6 годині я гуляла по вулиці.

Того ж дня зустрічались з купою друзів, гуляли, ходили по кафе, навіть були в музеї сала про який я ще в Сіднеї читала. Доречі саме тоді нас "застукала" Ania. А ще я отримала дуже актуальний подарунок від Христі - дякую!

Україна - частина 1. Приїзд.

Ну от, не встигли оглянутись як вже все позаду. Поїздка до України, зустріч з батьками та рідними, відвідини друзів, відпочинок в Карпатах, прощання і дорога назад в Австралію.

Відіспались, перебрали фото, настав час дещо занотувати.

Вилітали ми в пятницю ввечері, одразу з роботи поїхали додому, сумки в руки і в аеропорт. Летіти довелось з трьома пересадками Сідней - Дубаї - Київ - Львів.  Загальний час польоту 21 година, разом з пересадками дотягує до 30. Але найдовший переліт з-поміж 3-х був і найкомфортнішим. Поперше після роботи добре спалось, а подруге можна було розважатись особистим телевізором з купою фільмів, передач та ігор.

Прес –Eксперимент

Всі знають: щоб мати пружний живіт треба качати прес. Я також це знаю ще зі школи (пам'ятаю заставляли качати прес на хвилину). Але так сіла і подумала, чи я хоч раз в житті пробувала качати прес кожного дня напротязі хоча б 2-х тижднів. І відповідь НІ, за свої 26 років не знайшлось 2-х тижднів протягом яких я б приділяла 5 хвилин в день на качання пресу. Часто хотіла таке зробити, нажаль, далі «хотіння» справа не доходила..

І от настав той день! Беремось за справу.

Критерій простий: напротязі  мінімум 2-х тижднів кожен день качати прес, точного числа не встановлюю, зато встановлюю мінімум, якщо нема взагалі настою/бажання/сили, тоді просто 10 разів (10 верхній прес, 10 нижній, і по 10 бічний - правий і лівий).

Це я написала майже 2 місяці тому (1 лютого). Після чого і почала качати прес. Качала кожного дня на протязі місяця(!) за винятком трьох днів (раз забула, раз погано почувалась і раз була в поході).

Після таких зусиль я, чеснокажучи, очікувала  як мінімум помітного результату. Я навіть зважилась і заміряла об'єми.

Не тут то було.. За місяць часу вага не змінилась взагалі, а об'єм талії навіть збівшився на 1 см :-(

Розчарована була страшенно.. Важко передати...Спочатку було обідно, потім була зла, потім подумала що добре що перед цим ніколи такого не пробувала – результату ітак ніякого..

Потім місяць старалась взагалі за це забути. І от на тиждні Марта (знайома з Серву) вислала запрошення долучитись до 30 days challenge. Христя вже також писала про цей челендж. І от я вирішила знову почати качати прес. Дуже сподіваюсь що цього разу будуть хоч якісь результати...

Volohtar

Наш дуже хороший друг Тарас створив собі блог вже давно але за браком часу чи то бажання чи то натхнення, чи то просто ліньки було, взагалі мало що там писав. Тепер, бачу, в Тараса є натхнення то пише вовсю – встигай хіба слідкувати за новинами. Додаю Тараса і у друзі-блогери. Тепер будемо слідкувати за цікавими і смішними історіями: volohtar