Школа

Не повірите, пост написала рік тому... Нарешті ділюсь, вкінці додам вже цьогорічні зміни :-)

До школи в Австраліі можна йти починаючи з 4.5 років. Це в підготовчий клас. От  як в нас на Україні перший клас буває при садочках (принаймні в мене так було), так тут навпаки – підготовчий при школі.

Cадочок в Австралії

Колись писала про типи садочків, з якими не так і просто було розібратись. Тепер, коли там ніби все ясно, розпишу трошки детальніше про садочки: як проходить день, що в меню, як діти вчаться бути дорослими, а також що б мені хотілось змінити\додати. Ми вже 3 садки перепробували, тому маю з чого сформувати враження й думки.

Мінуси Австралії. Або що нам тут не подобається.

Ідеального місця нема, всюди є свої плюси і мінуси, звичайно хочеться щоб мінусів було меньше але від деяких нема куди дітись. В цьому пості я опишу найбільші, на мою думку, недоліки Сіднея/Австралії.

Ціни. Не дивно що першим в списку будуть ціни. Зокрема ціни на житло і садочки. Давайте разом порахуємо на середньостатистичних цифрах по Сіднею.

Зарплата - 80.000 в рік. Віднімаємо податки, виходить: 60.853.

Оренда житла 550 в диждень = 28.600 в рік.

Садочок 100 в день (врахуємо тиждень Різдвяних канікул) = 25.500. Віднімемо 7.500 що держава повертає щороку = 18.000

Віднімаємо 60.853 - 28.600 - 18.000 = 14.253. От вам і сума з якої треба ще сплатити комунальні, проїзд, харчування й інші витрати. Скажу чесно що це нереально.

Звісно якщо працюють двоє то все набагато легше. Але зарплати у багатьох нижчі, а якщо у вас 2 дітей в садку...  от і рахуйте. Як результат багато мам в родять дітей одне за одним (щоб скоротити роки садкові) і самі дивляться за дітьми аж до шкільного віку.

А скільки ви там получаєте? Трохи про зарплати в Австралії.

Мабуть кожного з вас не раз питали яка у вас зарплата. І думаю, не один підтвердить, що після виїзду за кордон кількість людей які задають це питання дуже стрімко росте.

Цікаво що ніхто не питає скільки відсотків з тої зарплати ти віддаєш на податки, скільки йде в пенсійний, скільки тратиш на житло.

Але давайте все ж таки спробуємо розібратись скільки получають австралійці.

Перш за все офіційний мінімум втановлений на державному рівні. Мінімальна зарплата звичайного працівника - $16.87 в годину. Для неповнолітніх, людей з фізичними вадами та ще кільох груп ця цифра інша. 

Типи садочків в Австралії

Ще один допис в рубрику «мігранту на замітку». Багато людей приїжджають сюди з дітьми і часто мене запитують як організовані садочки. Як завжди пишу все на прикладі Сіднея.
Розпишу трохи про всі види садочків і різницю між ними – мені заняло немало часу в цьому всьому розібратись, бо в Україні все набагато простіше й зрозуміліше.

Звичайний садок (Childcare)
Зазвичай працює з 7.30 по 6 вечора. В садочок можна давати дитину з 6 тижднів – якраз після другої вакцинації (перша при народженні). Вакцинація не є обовязковою, проте в деякі садочки без неї не візьмуть. Такий ранній вік зумовлений тим що декретна відпустка максимум рік, та тим що деякі батьки (наприклад одинокі мами) повинні працювати з дуже раннього терміну.

Нерухомість в Австралії

Як завжди, пишу все на прикладі Сіднея.

Якщо коротко – то житло тут дуже дороге. Як я вже колись писала, винайняти однокімнатку всередньому буде коштувати 450-500$ в тиждень. А тепер уявіть скільки ж вона має коштувати що маса людей постійно винаймають. Нерідко можна зустріти 60-ти річних які винаймають житло.

Невже купити нереально? Звичайно все реально. За односпальну квартиру (типу двохкімнатки) потрібно буде заплатити порядку 500.000$. Це я говорю в середньому районі (непоганому, але й не супер класному). Чим ближче до моря чи центру тим житло дорожче. Якщо у вас з вікна видно хоч краєчком ока море – ціна буде висока. За ту ж односпальну квартиру біля пляжа з видом на море доведеться викласти порядку 700.000$, дорожче якщо біля кращого і ближчого до центру пляжу. Маса квартир коштують понад мільйон.

Шокуюче, правда? Ми чуть не впали як приїхали і ціни взнали.

Але, не все так погано. Можна купити нерухомість на заході, де і розташовані великі спальні райони. Там за 600.000$. можна 3-х кімнатну хату купити. Але.... доведеться їхати поїздом в центр на роботу порядку 1.5 години в одну срторону, що більшість людей в Сіднеї і роблять. Купити землю десь на заході також коштує немало – порядку 300.000$. Кажуть, будуватись вийде дешевше ніж купувати, але поки будуєшся потрібно ще й щось винаймати, тому це також не є популярим.

Гроші на перший час

Звісно, чим більше грошей тим краше, тим більше в новій країні та й ще якщо нема роботи. Але скільки ж грошей й справді треба?

Буду писати все з розрахунку на 2 дорослих людей, зрозуміло якщо 1 людина то менше, якщо є діти то більше.

Харчування: 200$ в тиждень. Це включає стандартні походи в супермаркет, раз-2 поїсти в кафе. Без розкоші, але й не дуже ущимляючи себе.

Як виїхати в Австралію?

За неповних 4 роки нашого перебування в Сіднеї до мене звернулось близько 30 людей з проханням розповісти як можна виїхати до Австралії. Кожного разу розповідаю одну й ту саму схему по якій ми виїхали, даю одні й ті самі ссилки, от нарешті, вирішила все розписати щоб потім просто давати ссилку на цей пост.



Часто звертаються до мене з питаннями: чи варто їхати, чи не шкодуєте що поїхали, розкажіть як там класно щоб я переконався(лась) їхати. Перш за все хочу сказати, що нікого переконувати не хочу, всюди є свої плюси і мінуси, багато нюансів, якщо нам тут подобається то це не означає що вам сподобається, а рішення їхати чи ні, думаю, має прийматись особисто а не навязливими переконаннями інших. Та якщо ви все таки надумали – спробую допомогти.

Отож, є кілька основних категорій віз: студентська, робоча, весільна віза, незалежна професійна.

Про вагітність в Австралії.

Цей пост я планувала написати троха раніше, але як завжди життя сповнене пригод та несподіванок. В нас сталось багато змін: приїхали ще одні, такі самі як і ми, емігранти зі Львова (ура, діаспора розростається!!), ми змінили квартиру – переїхали в тихіший та зеленіший район і нарешті маємо балкон. Ну і сама головна зміна в житті – народження синочка.

Отож про вагітність, медицину і враження. Вся медицина в Австралії поділена на державну і приватну. Нам пощастило (з типом віз) мати право на державну (безкоштовну).  Отож перші 12 тижднів вагітності жінка закріплена за GP (так би мовити терапевт), він проводить всі аналізи і на 12 тиждні пише направлення в лікарню де і будуть проходити пологи. Далі всі огляди/консультації проводяться в лікарні акушеркою (причому вона може бути кожного разу інша). Після першого походу в лікарню повернулась з цілою сумкою «макулатури», тішило, що частина книжок/брошур була цікава і до того ж, спонсорована державою.

Пошуки роботи

Після того як винайняли квартиру, ми взялись за пошуки роботи. Процес за задумом мав бути простим: заходиш в нет, шукаєш ваканції, відсилаєш резюме, тобі відзвонюють і запрошують на співбесіду. Не тут то було... Займались пошуком в бібліотеці - халявний нет, зручне робоче місце, ну і гарно там дуже. Я довго передивлялась пропозиції, шукала я QA ваканції, але хотілось таке щоб мені цікаво було (не хочеться робити якусь рутину). Знайшла я підходящу вакансію і відправила резюме. Довольна своїм вибором почала чекати дзвінка.

Рекрутери в Австралії не закріплені за фірмами, як я звикла до цього на Україні, а працюють незалежними агенціями. Їхня задача знайти для фірми підходящого кандидата, якщо його візьмуть на роботу, вони отримують відсоток. Тому інформація в неті яку подають рекрутери дуже часто міняється або є неактуальною так як одна компанія зазвичай співпрацює з багатьма рекрутерськими агенціями.

Звичайно мені ніхто не подзвонив. Наступного дня я відправила ще 2 резюме. Ніхто не дзвонить. Кожного дня відправляю 2-3 резюме на різні ваканції з різних сайтів. Вже не хочу щоб робота була цікава, хочу щоб була хоч якась. І ось він, дзвінок!! Біжу до телефону, з почуттям самовдоволення. І тут... помилились номером. Це ж треба!?!? В такий час... Розчарована собою вирішую вписати в резюме все що я вмію робити, всі очевидні дрібниці які «ітак понятні» пишу прописом. Відсилаю. Дзвінок. Є ваканція але в іншому місті. Відмовляю, але тішусь що є прогрес.

Потроху почали дзвонити (звонять рекрутери), я кщо після телефонної розмови вони бачуть що підходиш по досвіду то запрошують до себе на співбесіду. Проходиш співбесіду в рекрутерів - якщо підходиш, вони звязуються вже з потенційним роботодавцем і організовують співбесіду. Після співбесіди дзвониш до рекрутерів, кажеш чи тобі подобається робота яку пропонують, так само рекрутерам  дзвонить роботодавець і каже чи підходиш їм ти. Якщо все добре то запрошують на другу співбесіду (фінальну). Про зарплату ти говориш тільки з рекрутерами і це в їх інтересах вибити тобі більшу зарплату так як вони будуть мати з того певний відсоток (нажаль незнаю який).

Таким непростим способом я отримала пропозицію від однієї кантори (не дуже цікава робота) і була в кількох днях від отримання іншої (на яку я дуже хотіла попасти). Після співбесіди з другою я була як Том з мультика Том і Джері в якого від самого вигляду мишки слюні текли ))

І ось він, офер!!!  ЮХУУУ!!

Приблизно такий вигляд в нас з вікна офісу.