Tuesday 31 December 2013
Gold Coast та +1 Семенюк (фото додані)
Ще до його приїзду я дзвонила в еміграційну службу дещо уточнювала, і кілька разів казала що то друг їде, жіночка все вислухала, розяснила і вкінці каже: "Гарної поїздки вашому брату!" :-)
Monday 30 December 2013
Дитяче Різдво на новій роботі
Дивні штуки
Наприклад крекери зі смаком піци. Не розумію логіки, це як гречка зі смаком рису. Хочеш гречку, ну то їж гречку, рис – їж рис.
Риби мільйон, ікри не знайти. Насправді знайти то можна але не так і легко. В супермаркетах нема, треба їхати на рибячий ринок чи в якісь спеціалізовані магазини.
З оселедцем ще більша проблема. Є тільки в банках, замочений в воді. Звичайно 60% вмісту банки – вода, тому риба геть розлазиться і не смачна.
Friday 13 December 2013
Мій Майдан
Як тільки почались заворушення на Майдані всі почали активно обговорювати цю тему в соціальних мережах. Я уважно все читала і інколи «підключалась» до розмов і поширень. І тут, одного дня, приходить до мене повідомлення від однокласниці, яка доречі проживає в Угорщині, і в цьому повідомленні вона риторично мене запитує чи легко дбати про Україну поїхавши звідти. Це мене вдарило. Вдарило сильно. Бо це правда. Вона була права, ака ж я націоналістка і українка якщо я свідомо зробила вибір поїхати з України? Чи я маю моральне право обговорювати і судити події в Україні якщо мене там нема?
Через день прийшов лист від української громади про те що збирається місцевий майдан в Сіднеї на підтримку українського майдану. Я не пішла. Я думала, так: в громаді основна частина приїхали після другої світової, коли були дуже важкі часи, їхні діти вже народились тут і в них не було вибору. Ми приїхали в спокійний мирний час і в нас був вибір. То ж як я тепер піду на місцевий майдан з кількома сотнями людей в гарну сонячну погоду як в Києві мільйони стоять в холод і вже який тиждень?
Мою думку змілила одна людина всього за 2 повідомлення. Вона запитала чи ми тут збираємось, я їй розповіла про повідомлення від однокласниці і шо я не можу собі морально дозволити піти. На що вона відповіла: В Ураїні багато людей стоять на майдані, але є й такі що нікуди не їдуть і нічого не роблять, то краще бути там де ти і щось зробити ніж сидити в Україні і не робити нічого. Дякую Аліна.
Я не за чи проти якоїсь партії, я не за чи проти Євросоюзу, я вважаю що для однозначної відповіді треба дуже добре знати всі за і проти, наразі я некомпетентна в цьому, але я точно знаю що я проти того що влада робить, чи то краще сказати, не робить. Майданівці і всі хто їх підтримують роблять дуже велику справу - і я за них.
Цього разу я йшла на місцевий майдан з гордо піднятою головою. Я знаю якісь 50-100 людей не зробили різниці для України, але також я знаю що ми показали тим хто стоїть зараз в Україні на справжньому Майдані що ми їх підтримуємо і пишаємось ними!
Friday 22 November 2013
Порада незнайомця
- Львівські!
- А на вихідні що робите?
- Додому їдемо.
Ще колись, будучи студенткою, їхала зі Львова додому, в Берегово. Сидів біля мене старший дядько. І каже він:
- Ой ви, дівчата, вибираєте собі жиніхів неправильно. От ти, якого б ти чоловіка хтіла?
- «Красивого» подумала я, але промовчала.
- Багатого і красивого скажеш ти? А треба розумного. Який би не був багатий, який би не був красивий, але тільки з розумним ніколи не пропадеш.
Цікаво, а які поради давали вам зовсім незнайомі люди?
Monday 11 November 2013
Радість дітям і батькам
В нас в центрі міста, всього кілька років як перебудували дитячий майданчик в шось неймовірне, я б сказала рай для дітей. Велика територія розділена по зонах з качелями, гірками, різними лазалками та шикарними дитячими водними атракціями. Збудовані завиваючі міні річечки, напрямок яких можна легко міняти; озера, дамбу яким дітки залюбки піднімають та опускають, та купа різних фонтанчиків.
Tuesday 29 October 2013
A тим часом
Петро поміняв роботу і тепер, з гордо піднятою головою, каже що працює на Atlassian. Мабуть, багатьом це мало що скаже, але більшість ІТ-шників знають і користуються продуктами цієї компанії, такими як JIRA і Confuence.
Я поміняла роботу, і працюю в нікому невідомій невеликій фірмі яка розробляє продукт для бронювання і покупки часу/місця для реклам на телебаченні, радіо, пресі і ще багато де.
Що цікаво що в моїй та його компанії працюємо з офшорними тімами з В'єтнаму, при тому з одно й того ж самого міста - Хо Чі Мін (Ho Chi Minh).
Коли я йшла з попередньої роботи мені подарували похід в спа. Добре було...
Sunday 20 October 2013
Історія однієї фотографії
Monday 2 September 2013
Декупажна карнинка
Tuesday 13 August 2013
City2Surf 2013
Пишу пост по свіжим емоціям. Вчора подолала перший в житті офіційний забіг! Це найбільший по кількості людей марафон в cвіті. Довжина всього лише 14 км, але, повірте кілометри не дають повної картини. Бігти треба з центру і до найвідомішого пляжу міста (доречі саме тому забіг і називається City2Surf), і більшу частину дороги треба бігти вверх. Отак біжимо-біжимо, вгору і вгору, ну, думаю, раз стільки вгору, значить зараз за цим поворотом буде гарний і протяжний спуск... а не тут то було, там за поворотом така горка що попередня здається рівниною, і так 80% шляху.
Wednesday 7 August 2013
Результати нашого 365
Так от, про сам експеримент.. Взагалом все дуже класно задумувалось, робила я фото кожного дня і так до кінця проекту, буквально кілька днів пропустила з різних причин. Є багато фото де Давид вже в ліжечку спить - то коли я згадувала пізно ввечері що ще фото не зробила, але взагалом задоволена що я таки вела наш 365, адже кожного дня є купа чарівних моментів, а з тими пузиками-карапузиками кожен момент незабутній. Навіть зараз вже коли малюку майже півтора роки помічаю що за останні 5 місяців фото дуже мало. От коли кожного дня фотографувала між, ніби і буденними фото, траплялись просто неперевершені кадрики.
Були і мінуси проекту. Але з найбільшою проблемою я стикнулась коли ми щось в фотоапараті наклацали і збили настройки дати, ну я нічого не зауваживши так і фоткала довший час, а коли закинула це все на пікасу, почались проблеми... немогла посортувати, багато вручну по 1 фотці сортувала, потім знов залила нові фото і автоматично натиснула сортування за датою, і знов всі фото перемішались. Ще на Україну ми їздили з мильничкою, то за 2.5 місяці я фотки в пікасу не скидала, а потім почала і то було непросто, врезультаті там і дотепер нема троха фото з Українию.
От подумала що наступного разу можна буде зробити щось типу 1 фото в тиждень, думаю десь там золота середина.
Ну щоб багато не писати, відібрала я фото для маленького підсумку великого першого Давидкового року :)
Thursday 20 June 2013
Тайський салат з говядини
Friday 14 June 2013
Починаєм розмовляти
Слово [вимова] - Давидкове розуміння цього слова
Ball [бол] - м'яч, шарік
Baby [бейбі] - дитинка, учень, тьоті з кліпів і реклам
More [мо] - ще, добавка, молоко
Puppy [папі] - собачка, і кіт і кінь :-)
Причому Давидко розуміє українську: кажу йому принеси м'яч, він приносить і каже - бол.
Saturday 8 June 2013
Маркет
Saturday 1 June 2013
Зимове
Купила малому лижні штани на підтяжках, лижну куртку, чоботи, рукавиці, маску з двома змінними склами, термоноски і ше татові рюкзак. Заплатила за все 143 $.
Мені здається, чи в Україні й справді ціни вищі?
Додаток, написаний 3 години після оригінального посту:
Вийшла з дому, захлопнула двері, ключі залишила всередині, викликала майстра, заплатила 150 $.
Мені здається, чи в Україні й справді ціни нижчі?
Tuesday 7 May 2013
Фото з телефону
Співробітник запізнювався на роботу
Wednesday 24 April 2013
Monday 15 April 2013
Мастика.
Monday 1 April 2013
Ідеальні вихідні
Звичайно вихідні починаються ще з пятниці; Давидко вирішив щоб мамі не було скучно , бо ж вона немає чим зайнятись, трохи «поприбирати».
Friday 15 March 2013
Bondi-to-Coogee Walk
Tuesday 26 February 2013
І знову переїзд...
Переїхати ми були змушені так як власники продають квартиру. За кілька вихідних пошуку нового житла ми переїхали буквально за 150 метрів від попереднього, так як нам тут зручно до роботи та садочку.
Деякі меньші речі самі поносили, але все рівно довелось наймати грузовик і носильщиків – ото ми обжились за кілька років...
Розпаковування коробок на новій квартирі пройшло швидше ніж ми думали, адже тепер в нас є маленький помагайко який не міг натішитись всім добром посеред кімнат – лазив, відкривав коробки, витягував все що хотів, гриз картон – радості було…
З плюсів переїзду: тепер ми живемо на 1 поверсі (попередня була на 3), викинули купу старих і непотрібних речей, а ще в Давидка є своя кімната :-)
Wednesday 30 January 2013
Бульба, крумпля, бараболя.
Tuesday 22 January 2013
Palm beach
Saturday 12 January 2013
Список бажань 2013
Спочатку мій список був довжелезним, але я відкинула те що було з ряду "місія нєвиполніма" і те, що якось не хочеться всім розказувати. До того ж, я вже повернулась на роботу і наш чудік забирає багато часу, то думаю 12 пунктів за 12 місяців цілком достатньо. Отож вперед!
- Вирощувати свою зелень.
- Організувати вечір суші.
- Пробігти пів марафона.
- Цілою сім"єю піти в гори - Виконано! Піднялись на найвищу гору Австралії.
- Покататись на вертольоті.
- Навчитись підтягуватись на перекладині.
- Попробувати макіяж "Japanese big eyes" (щось типу цього)
- Побувати на вечірці в стилі Діско.
- Пошити подушки на диван.
- Запатентувати свій міні винахід (чи то пак ідею, винахід занадто голосно звучить)
- Зняти відео кліп (простенький - суть завдання навчитись працювати в якомусь відеоедіторі)
- Приготувати суфле
Monday 7 January 2013
Неперевершений 2012!
Від Петі:
2012, саме до цього року хотіли дожити гонорові майя і зробити всім кінець світу. На щастя Колумб знайшов їх трохи раніше.
Але годі про дрібниці. В цьому році маленька сім"я Семенюків розрослася - лелеко приніс нам маленького Давидка. Це мабуть стало основною подіює і докорінно змінило наші уявлення про те скільки годин сну насправді вистачає людині.
З професійної точки зору мене осінило - оте маленьке чудо може плакати, какати (без попередження), вередувати і робити все що заманеться але все одно всі (окрім сусідів) будуть його любити. Думаю це та риса яку мав би мати кожен менеджер.
Від Юлі:
Чудовий рік видався!! Троха поїздок, зустрічей, відпочинку та купа позитиву одне від одного та від самого поважного Семенюка :)
Вчились на своїх помилках, консультувались в бабусь по скайпу, гуляли, по 8 разів на ніч вставали, плавали і загоряли і загалом насолоджувались життям.
Бажаю нам в 2013 яскравих вражень і відчуттів. Щоб наступний рік ми провели з натхненням і вірою в себе!