8 weeks challenge

1 вересня 2014:
Приступаю до нового фізично-морального випробування – цього разу 8 тижднів.
Що буде:
Посилені тренування (3 рази на тиждень активного спорту), знаю для когось це ніщо, але для мене, сплячої красуні, це посилено.
Нова методика харчування – багато білків і мало вуглеводів. При чому це має бути здорова їжа – овочі, молочне, мясне, також виключаю солодке. Думаю з цим буде нереально важко, адже доведеться в першу чергу урізати кількість мучного (о ні, мій любимий хлібчик, як же я без тебе?).
Крім цього планую качати прес. Але тут я буду не сама, на іншому континенті зі мною буде це робити моя кума-сестричка. Ми з нею, дві такі булочки, будемо одна одній допомагати морально не зійти зі шляху.

Список бажань > веганство -> виконано.

Ну все, офіційно можу сказати що ще один пунктик зі свого списку бажань виконано. Пробула я веганкою рівно місяць – 31 день, 30 з яких я не їла ні мясного ні молочного ні субпродуктів. А 1 день зробила виключення (свідомо), так як в нас було на фірмі святкування – бербекю паті на пів дня – то я була вегетеріанкою. З»їла кілька скибочок сиру і зовсім трошки майонезу, але горжусь сказати що мясне мене не спокусило. Єдине фото з святкування - вгадайте де я :-)

Тепер результатам свого експерименту.
Солодке. Як на мене я досягла чогось дуже серйозного - відівчилась їсти смачненькі, і халявні печеньки/шоколадки/соленики на роботі.
Сири і молочне. Вчора зранку спробувала сир, і мені він зовсім не посмакував. Так що наразі продовжую без нього. Молоко я ніколи особливо не любила, тому тут нічого не змінилось. Ввечері планую робити салат з йогуртом – думаю його поверну до раціону.
М'ясо. Не можу сказати що його мені дуже хотілось. Правда вже вчора їла.

Субпродукти.
Яйця – це певне єдине чого мені хотілось, таких варених всмятку з ріденьким жовточком.
Мед – мед я не люблю, але було прихворіла, і думала було б добре чаю з медом...
Хліб – мама постійно пекла без молочного і яєць, так що тут я не відставала.
Взагальному страв їла багато різних: голубці, вареники, як мені вже підказували, різотто, кабачкову ікру, фаршировані овочі, борщ і так далі. Ну звісно, коли мама під боком і все готує то проблем нема – просто заміняєш все мясне грибами, овочами чи сиром тофу.
От і все, хочу сказати що есперимент вдався і сподобався. Думала наступного разу зробили щось типу веганства, тікльи раз в тиждень можна молочне і раз в тиждень можна мясне, ще правда не вирішила коли починати ;-)
Всім гарного настрою!

Зайва вага і розчарування

Ну от, хочу пожалітись на свою вагу – той девайс що важить людей. Як тільки я на неї стаю, вона мене розчаровує. Стільки вже часу моя вага (та що маса) стоїть на місці. І коли я думаю «ну зараз вже точно схудла», вага не міняє попередньої позначки, і, як результат, приходить розчарування. Думаю, раз я так стараюсь і нема результатів то нащо взагалі старатись? От піду і наїмся всім (а наспавді собі) на зло!
Але вчора я задумалась: нащо мені взагалі знати вагу? Люди взнають щоб самим потішитись і з іншими поділитись якщо скинули пару кіло, але ж скільки з тих разів що ми стаємо на вагу ми скидаємо? Здебільшого набираємо ябо вага на місці, і знову ж таки, як результат – розчарування.
Ітак по одязі і по собі відчутно схуд чи набрав. То навіщо чекати щоб вага тобі сказала якщо ти і так знаєш?
До того ж, кілограм для людини ростом 1.7м це зовсім інше ніж кілограм для того хто ростом 1.5м. І кілограм сала, та кілограм м‘язів це також різні поняття, хоч і та сама вага. Тобто навіть точне понятта кілограма є досить відносним.
Ось такими думками прийшла я до висновку не важитись. Думаю, рік без ваги під ногами пройде не гірше ніж з нею. Принаймні буду менше розчаровуватись та псувати собі настрій. Ось такий от експеримент: вага – зайва.

Чим зайнятись в машині

Їжджу кожен день на роботу і з роботи (35-40 хв в одну сторону), слухаю радіо, роздивляюсь краєвиди, думаю.

Кума підказала брати з собою чаю в машину, щоб в пропках грітись (зима все ж таки). Додому приходжу, туди-сюди і вже спати лягати пора. А скільки маленьких справ хотілось би зробити але все відкладається чи забувається.

Отож наразі підлаштовую машину під... салон краси. Свій міні макіяж наводжу в машні, вже навчилась і манікюр робити (одну руку встигається без проблем), а ще беру з собою бігуді, як їду на роботу з щойнопомитою головою, на перших світлофорах їх зачіпляю:

Веганство - процес пішов

Ну от, думала я що все не так і важко - продуктів багато і таке інше. А не так воно і легко виявляєтсья.

Думаю, піду в магазин, куплю хліба і щось на нього мазати і все - перекус на будь-який випадок готовий. А не тут то було. Практично все що мажеться на хліб містить щось молочне чи мясне чи яєчне (то я склади перечитую), а кабачкової ікри в магазинах, нажаль, нема. Так що арахісове масло наразі мій вірний друг.

А ще я навчилась готувати каррі. Ну як готувати... всі готові приправи з потрібних банок змішувати - обіцяю написати рецепт окремим постом.

Але хочу поділитись і здобутками!

Мені ж то скучно самій їсти веганське, тому я, можна сказати "підписала" ще маму і (!увага) 5 співробітників. А в пятницю на роботі організували спільний веганськиц обід на який погодилось аж 7 співробітників.

А от і смачненькі дируни серед інших страв:

   

В наступну пятницю (тобто сьогодні) повтор - правда було нас вже 9.

   

Веганство

В моєму списку бажань на цей рік є пунктик «веганство». Починаю з 1 липня. Мій план – мінімум 2 тиждні, але надіюсь протриматись місяць. Думаю, не мало б бути дуже важко адже продуктів в магазинах навалом, просто готувати доведеться більше, тобто довше, бо треба буде ще якісь цікаві рецепти в інтернеті шукати.

Взагалі-то я не сильний мясоїд, проте без сиру в мене не проходить і 2-х днів. Обовязково поділюсь враженнями, рецептами і результатами.

Вегансці не їдять продукти твариного походження (м'ясо, рибу) та суб-продукти (яйця, сир, сметану, мед).



П.С.: Якщо є бажаючі – приєдруйтесь, будем експепементувати та ділитись враженнями разом :-)

Список бажань 2014

Pоки йдуть а бажання залишаються бажаннями, тож поїхали: 

1. На 2 тиждні «записатись» в ряди вегані - Виконано


2. Спробувати походити на якісь нові спортивні заняття (типу плавання чи танців) - В процесі


3.  Ночівля в палатці (цілою сім»єю)


4. Піти на якийсь класний концерт - Виконано


5. Привітати всіх з Святами


6. Побувати в новій країні


7. Цікаво відмітити наші Дні Народження (цього року серйозні дати)


8. Проводити більше активно-творчо-креативного часу з Давидком - В процесі


9. Пошукати/проаналізувати потенційний продаж старого і покупку нового фотоапарата.

Наступні бажання по ходу з"являння буду дописувати.

 

Наш 2013 та мій список бажань

Вже рік закінчився, а я нарешті ділюсь здобутками зі свого списку бажань 2013.

1. Вирощувати свою зелень. Виконано! Росте на балконі в нас чербрець (його тут до десертів і м'ясних страв додають), м'ята, яку нам презентували в міжнародний день дерева, та петрушка з коріандром. Ще хочу кріп посадити – це моя улюблена зелень.
2. Організувати вечір суші. Виконано аж 2 рази. Раз запрошувала співробітників, другий раз в нас були дівочі посиденьки. Вважаю цей пункт виконаним на ура! Суші виявились не тільки смачними і цікавими у командному виконанні, але ще й мій співробітник котрий їх не любив почав їх їсти! Досягнення :-)



3. Пробігти пів марафона. Дуже наблизилась до цього пункту. Пробігла забіг в 14 км. Були плани на 21 (пів марафона), але через цьогорічні застуди так і не сталось. Хотілось би перенести на наступний рік але наразі моя фізична форма залишає бажати кращого, тому не переношу, але якщо таки пробіжу то буду дуже рада.
4. Цілою сім'єю піти в гори. Виконано! Піднялись на найвищу гору Австралії.
5. Покататись на вертольоті. Збулось, збулось!! І я не просто політала, а ще й покерувала ним. Крутяцько було! А ще виходить що такі от списки бажань дають близьким хороше уявлення щодо подарунків :-)

   

6. Навчитись підтягуватись на перекладині. Не виконано. Було багато спроб і тренувань, але зрозуміло тільки одне: цей пунктик з тих, що ніколи не справдяться.
7. Попробувати макіяж “Japanese big eyes” (щось типу цього) Не виконано. Якось не було сильного бажання, потреби і можливості.
8. Побувати на вечірці в стилі Діско. Не виконано. Хоч все ще дуже хочеться.
9. Пошити подушки на диван. Не виконано і не буде. Я передумала. Вирішила до подушок треба і картини, а нам незадовго знову переїжджати. Доречі, ви ще не втомились від наших переїздів?
10. Запатентувати свій міні винахід (чи то пак ідею, винахід занадто голосно звучить). Не виконано, хоч таки надіюсь що колись руки дійдуть.
11. Зняти відео кліп (простенький – суть завдання навчитись працювати в якомусь відеоедіторі). Виконано. Зробила кілька коротеньких роликів з Давидком. Ось один. 
12. Приготувати суфле. Виконано. Кілька разів вже готувала, зготую якось ще раз щоб відзвітуватись з фото.

І того з 12 бажань 5 виконано. Не густо, правда?

City2Surf 2013

Пишу пост по свіжим емоціям. Вчора подолала перший в житті офіційний забіг! Це найбільший по кількості людей марафон в cвіті. Довжина всього лише 14 км, але, повірте кілометри не дають повної картини. Бігти треба з центру і до найвідомішого пляжу міста (доречі саме тому забіг і називається City2Surf), і більшу частину дороги треба бігти вверх. Отак біжимо-біжимо, вгору і вгору, ну, думаю, раз стільки вгору, значить зараз за цим поворотом буде гарний і протяжний спуск... а не тут то було, там за поворотом така горка що попередня здається рівниною, і так 80% шляху.

Результати нашого 365

А памятаєте, я колись пообіцялась кожного дня фотографувати нашого малюка а в кінці року зробити щось цікаве з тих всіх фото?

Так от, про сам експеримент.. Взагалом все дуже класно задумувалось, робила я фото кожного дня і так до кінця проекту, буквально кілька днів пропустила з різних причин. Є багато фото де Давид вже в ліжечку спить - то коли я згадувала пізно ввечері що ще фото не зробила, але взагалом задоволена що я таки вела наш 365, адже кожного дня є купа чарівних моментів, а з тими пузиками-карапузиками кожен момент незабутній. Навіть зараз вже коли малюку майже півтора роки помічаю що за останні 5 місяців фото дуже мало. От коли кожного дня фотографувала між, ніби і буденними фото, траплялись просто неперевершені кадрики.

Були і мінуси проекту. Але з найбільшою проблемою я стикнулась коли ми щось в фотоапараті наклацали і збили настройки дати, ну я нічого не зауваживши так і фоткала довший час, а коли закинула це все на пікасу,  почались проблеми... немогла посортувати, багато вручну по 1 фотці сортувала, потім знов залила нові фото і автоматично натиснула сортування за датою, і знов всі фото перемішались. Ще на Україну ми їздили з мильничкою, то за 2.5 місяці я фотки в пікасу не скидала, а потім почала і то було непросто, врезультаті там і дотепер нема троха фото з Українию.


От подумала що наступного разу можна буде зробити щось типу 1 фото в тиждень, думаю десь там золота середина.

Ну щоб багато не писати, відібрала я фото для маленького підсумку великого першого Давидкового року :)

Бульба, крумпля, бараболя.

От нарешті дійшли руки і до бульби...  Я то дівчина не міська і знаю шо то таке мати свою картоплю. І скільки я її не бачила, але такої як тут точно не зустрічала.

Список бажань 2013

Ідею  такого списку я таємно поцупила в Славіка, який поцупив її в Сашка, який поцупив її в Христі :-)  Насправді незнаю хто в кого що цупив але ідея суперова!

Спочатку мій список був довжелезним, але я відкинула те що було з ряду "місія нєвиполніма" і те, що якось не хочеться всім розказувати. До того ж, я вже повернулась на роботу і наш чудік забирає багато часу, то думаю 12 пунктів за 12 місяців цілком достатньо. Отож вперед!

1. Вирощувати свою зелень.


2. Організувати вечір суші.


3. Пробігти пів марафона.


4. Цілою сім"єю піти в гори - Виконано! Піднялись на найвищу гору Австралії.


5. Покататись на вертольоті.


6. Навчитись підтягуватись на перекладині.


7. Попробувати макіяж "Japanese big eyes" (щось типу цього)


8. Побувати на вечірці в стилі Діско.


9. Пошити подушки на диван.


10. Запатентувати свій міні винахід (чи то пак ідею, винахід занадто голосно звучить)


11. Зняти відео кліп (простенький - суть завдання навчитись працювати в якомусь відеоедіторі)


12. Приготувати суфле

Проект 365

Цей своєрідний проект я почала з того дня як народився Давид. Суть дуже проста - кожного дня роблю 1 фото малюка і зберігаю в себе в альбомі. Так мають зібратись фото кожного дня  незабутнього для нас першого року :-)



Гортайте, ростіть і тіштесь разом з нами!

Шоколад

От і закінчився мій 31 денний безшоколадний челендж. І тепер я можу гордо сказати що перебула місяць без шоколаду і нічого страшного не сталось.  Навіть навпаки... коли я перестала відмовлятись від всього шоколадного, мене підтримали співробітники і двоє з них на кілька останніх тижднів приєднались до мого випробування.

Експерименти з витримкою

Нещодавно я писала що долучилась до 30 days challenge і «підписалась» качати прес  кожного дня напротязі 30 днів. Так от, качала кожного дня всередньому 50-70 разів. Спочатку  «шкільний» варіант – коли ноги зачіплені за щось (20-30 разів) і по 15-20 бічного.

З моїх спостережень: якщо ставиш мету щось робити протягом якого часу то все йде гладко, але як тільки часових рамок нема, робота не йде. Це я кажу тому, що робила прес 30 днів, а на 31-й вже перестала :-) Тепер час від часу роблю але думаю поставити мету на протязі 6 місяців 3 рази на тиждень робити.

Результати: звичайно я кубиків на пресі не накачала, але живіт став більш пружнішим і троха виділяється рельєф, чим я дуже задоволена.

Ще я помітила що 30 днів щось робити не так і тяжко, якщо не сподобається, можна просто залишити через 30 днів, а якщо сподобається можна вводити у звичку. Саме тому мене осягнула ідея кожні 30 днів придумувати собі нове завдання. Наступний челендж – це справжнісіньке випробування для мене. Вирішила відмовитись на 30 днів від ШОКОЛАДУ.

Це означає не тільки від шоколадок а і від будь-чого з будь-яким вмістом шоколаду. Сьогодні 9-тий день, a мені все важче і важче. Я ніби і не є шоколадоголіком, але навколо всі пригощають шоколадками, цукерками, навіть на роботі було день народження і всі 3 торти мали щось шоколажне: то глазурь то тісто і квіточки то крем...

Ну нічого, ще тільки 21 день залишився ;-)

Бігуни бігом біжать

На роботі набралась група з двох «бігунів» які кілька разів на тиждень під час обідньої перерви бігали. Так сталось що бігун №1 який затіяв цю справу набігався і більше не бігає. А бігуну №2 було скучно бігати самому. Таким чином я стала бігуном №3. Наразі нас в команді 5 і число все росте що не може не тішити ;-)

Взагалі я завжди скептично ставилась до бігу. То ж треба зібратись, вийти на вулицю і бігти та й ще й бігти далеко а не повертати назад як тільки відчуєш втому.. Але якщо біжиш в групі мотивація більша, адже ми нікого не залишаємо і якщо хтось повертає то і всі повертатимуть назад. За 3 тиждні бігу ще жодного разу не розвертались на середині дороги.

Почали бігти з 5 км, потрошки збільшуємо і вже біжимо 6. Наша ціль пів марафону в вересні, тут це дуже великий (маю на увазі масовий) забіг. А поки ми тренуємось біля роботи краєавиди просто неймовірні : вода, парки, оперний. Незнаю чи надовго нас (зокрема мене) вистачить, але поки є бажання треба цим користувати!

Тут можна детальніше продивитись наш маршрут.

Спеціально для мам: в лівому верхньому куточку біля шкали клікніть на чоловічка і потягніть на будь-яку частину маршруту.

Декупаж. Спроба №1

Вже давно задивляюсь на Забаганку і все не можу натішитись декупажними роботами Оксани. Вирішила спробувати і я. По-перше треба було купити все необхідне: грунтовку, пензлики, клей ПВА та лак. Так-так в нас дома навіть пензликів не було. От так воно коли переїжджаєш жити далеко, кожну маленьку дрібничку (яка по замовчуванню мала би бути в одній з шухляд)  треба шукати по магазинам.  На рахунок клею ПВА то була впевнена що його тут не знайду – чомусь я була переконана що цей клей є здобутком СССР. Знайшовся без будь-яких труднощів. Спеціально перевірила  – винайдений ПВА був в Німеччині :-)

Прес –Eксперимент

Всі знають: щоб мати пружний живіт треба качати прес. Я також це знаю ще зі школи (пам'ятаю заставляли качати прес на хвилину). Але так сіла і подумала, чи я хоч раз в житті пробувала качати прес кожного дня напротязі хоча б 2-х тижднів. І відповідь НІ, за свої 26 років не знайшлось 2-х тижднів протягом яких я б приділяла 5 хвилин в день на качання пресу. Часто хотіла таке зробити, нажаль, далі «хотіння» справа не доходила..

І от настав той день! Беремось за справу.

Критерій простий: напротязі  мінімум 2-х тижднів кожен день качати прес, точного числа не встановлюю, зато встановлюю мінімум, якщо нема взагалі настою/бажання/сили, тоді просто 10 разів (10 верхній прес, 10 нижній, і по 10 бічний - правий і лівий).

Це я написала майже 2 місяці тому (1 лютого). Після чого і почала качати прес. Качала кожного дня на протязі місяця(!) за винятком трьох днів (раз забула, раз погано почувалась і раз була в поході).

Після таких зусиль я, чеснокажучи, очікувала  як мінімум помітного результату. Я навіть зважилась і заміряла об'єми.

Не тут то було.. За місяць часу вага не змінилась взагалі, а об'єм талії навіть збівшився на 1 см :-(

Розчарована була страшенно.. Важко передати...Спочатку було обідно, потім була зла, потім подумала що добре що перед цим ніколи такого не пробувала – результату ітак ніякого..

Потім місяць старалась взагалі за це забути. І от на тиждні Марта (знайома з Серву) вислала запрошення долучитись до 30 days challenge. Христя вже також писала про цей челендж. І от я вирішила знову почати качати прес. Дуже сподіваюсь що цього разу будуть хоч якісь результати...