Табір 2014

Кожного року проукраїнcька організяція СУМ організовує літній табір для дітей та батьків. Напишу кілька слів про СУМ, бо до приїзду в Австралію про нього і не чула. Ото ж СУМ - це Спілка Українстької Молоді яка займається вихованням дітей в українському дусі. Вони проводять вечори, мітинги, вивчають українські традиції та ходять в різного роду походи. Більше можна початити тут. 

Отож нас запросили на табір який проходить 5 днів ну і ми вирішили спробувати а заодно випробувати нашу дитину на палатку чи то палатку на дитину. Правда ризикрнули тільки на 1 ніч.
Почну з того як ми добирались.... Табір розташований біля мальовничої річки, близько 1.5 годин їзди від Сіднею, ну але ж то були б ми не ми якби не звернули з дороги в неправильному місці, і тому добрались всього за якихось 3 години...зато по бездоріжжю поїздили та краєвиди подивились.

Приїхали – і наче в Карпати потрапили. По-перше всі (ну майже всі) спілкуються українською. А подруге природа така як у нас на Україні – ліс, річка, пагорби, без височезних скель і евкаліптів. 
Колись чула хтось казав: для мене відпочинок то коли не треба варити їсти і стірати. Так от, ми були на справжньому відпочинку. 3-х разове харчування, різні ігри та розваги оргарізовані СУМівцями. Ти собі гуляєш і відпочиваєш, правда треба слідувати режиму і графіку, всі на річку, всі на обід, всі на ранкові збори. 

Давидко взагалі був в захваті – його всі розуміють а не тільки мама з татом (маю на увазі мову). І взагалі таких вихованих дітей як там були я давно не бачила. Всі вітались, гарно бавились з малим хоч він був набагато від них молодшим і хотів все що вони тільки в руки візьмуть.

Табір був розбитий на зони – для молодшого, старшого юнацтва та для батьків. Діти жили окремо і підпорядковувались дружинникам та свому розпорядку незважаючи на те що батьки жили всього за кілька метрів. Страрше юнацтво дивилось за молодшим, дружинники за старшим. У кожної групи був свій розпорядок і свої заняття. Молодші робили ялинки, різдвяні віночки, вчили пісні, старші ходили в походи, чергували на кухні, дивились за порядком. Ну а розважались вже всі разом. Такої теплої річки «як в баняку воду нагріли» я ще ніколи не бачила.

Була стрільба з лука, побудова плавального судна з дощок шнурівки та дерева, лазання по ящикам.

Палатка це взагалі ціла окрема розвага – Давид певне думав що то батут бо ззовні з розбігу падав на неї щоб його відштовхувало. Правда спалось не дуже весело... все таки 2-місної палатки на 3-х замало, тим білше що той третій безперервно лазить уві сні.

Взагальному скажу що дуже все гарно організовано, і це все на волонтерстві  у свій вільний час за власним бажанням. Думаю наступного року можна спокійно їхати (з більшою палаткою) на довше часу а також трохи допомогти СУМівцям там на місці. 
Ось так ми провели буквально останні дні старого року :-) 
Дорга назад була швидкою і тихою...