Наш 2014. Список бажань та результати.

Отож на початку року написала я список бажань на цей рік. Звітуюсь по пунктам:

      1.     На 2 тиждні «записатись» в ряди вегані – Виконано

2.     Спробувати походити на якісь нові спортивні заняття (типу плавання чи танців) – Виконую ще й зараз. Займаюсь в буткемпі 3 рази на тиждень. Приємно коли ось такі списки бажань переростають в хронічні хороші звички.

3.      Ночівля в палатці (цілою сім»єю) – Виконано. Встигли буквально в останні кілька днів 2014 року ))

4.     Піти на якийсь класний концерт – Виконано

5.     Привітати всіх з Святами. Всіх – то досить серйозно звучить, але вважаю цей пунктик виконаним хоча б через те що цього року ми встигли всі ці Свята відчути і насолодитись. Вже на наступні роки буду знати що запорука - це рано почати.

6.     Побувати в новій країні – тут не вийшло. Дуже хотілось десь побувати але цього року відпочивали в Австралії. Але це не страшно – можна наздолужити побувавши в двох країнах якогось року.

7.     Цікаво відмітити наші Дні Народження (цього року серйозні дати). Так само не вийшло. Нам двом по 30 стукнуло а ми навіть не святкували. Тоді якраз ремонт йшов і не до того було. Хоча шкодую. ДН Давидка святкували в колі друзів на природі але падав дощ. Взагальному по цьому пункті треба серйозно виправлятись.

8.     Проводити більше активно-творчо-креативного часу з Давидком – В процесі. Ну тут хоч не хоч а такий вік що інакше не можна. Чи це читання казочок чи малювання чи готування вечері чи стукання молотком але це вже як звичайний образ життя а не якісь там бажання та захцянки.

9.     Пошукати/проаналізувати потенційний продаж старого і покупку нового фотоапарата. Виконано. Cтарого продали, купили нового з фіксованою лінзою, мені й досі незвично що для того щоб приблизити треба не просто покрутити лінзою а підняти попу і підійти на потрібну відстань. 

Взагалі цей рік був для нас великим. Поперше нам стукнуло по 30, а подруге ми взяли перший кредит в свому житті, і то серйозний - нашу першу оселю.

В кімнатах ремонт зробили, а от ванна чекає 2015 а кухня мабуть 2016 ато і дальше – так як термінового ремонту не потребує, все там є, ну не дуже нове але в непоганому стані.

Давид дуже виріс і багато чому навчився. Дуже гарно говорить, повчає:

Мама, з нозиком треба бути оберезно. 

Сіла на нього муха. Іди геть муха, нецємна муха. Треба в кут муху. 

Вже дуже наблизився до вимови Р. Завжди каже правду - кого коли і за що набив в садочку. Бридиться більшості їжі – різні п’юре, овочі, все що мокре зверху (це в нього від мами).

Цікаво використовує займенники: Ти будес цемний (замість я буду чемний).
Він піде на банданцик (майданчик).
Давидко був в садоцьку, і за ним пйийсов тато, за моїм синоцьком.
Колись, памятаю на філософії вчили, що діти усвідомлюють своє Я приблизно в 3 роки, а до того говорять про себе в третій особі - в нас якраз зараз це добре видно.

Багато слів схожі, і треба перекладача щоб хтось зрозумів:

Ніціцьок - сніговичок

Тутувати - поремонтувати

Кука - кружка

Цей рік був багатим на синяки та подряпані коліна, на підйоми в 5 годині ранку «мама, вставай вже день!», повний перехід від памперсів до горшочка та туалету, а ще цього року Давидко почав всю ніч спати (УРА!!!!)

А я навчилась себе любити. Якось так дивно звучить але так, я себе полюбила. Все таки це повязую з регулярними спортивними заняттями, але крім них ще знайшовся час і на курс макіяжу, і на здибанки з дівчатами, і на святкування на роботі і на перукарню і на шопінг. Звичайно мушу подякувати мужу за те що без проблем дивиться за сином поки мене нема і підтримує мене у всіх проявах «виходу за периметр».

  

Наступний рік списка бажань вирішила не писати, хочу почати дещо інше - проект 52.

Суть проекту як можна краще запамятати і передати наш  2015 рік. Чому 52 а не 365? Та просто не хочу кожного дня фото робити, а так буде хоч 1 (я впевнена що більше) за тиждень.

Якось їхали з Петьою в машині – і він переглядав журнал (я деколи лишаю журнали щоб читати поки когось чекаю). І тут мій тихий спокійний чоловік завівся хвилин так на 5  (повірте, для нього це дуже багато): Чому кожен журнал просто мусить мати 20 рецептів? Можна подумати хтось купує журнали щоб знайти там рецепт і приготувати по ньому. І це у всіх журналах – і про моду, і про здоров’я і в дитячих.

І думаю Петя таки правий. Скільки разв я дивилась  – от непоганий рецепт, але щоб приготувати його.... ну якось не виходить. Так от, я вирішила цього року, хоч раз в місяць буду готувати якусь страву чисто по рецепту з журналу чи кулінарної книги.

Тому маю + ще одну тему до мого проекту 52. Ну і ще маю кілька ідей на рахунок того як то краще (регулярніше) робити пости, але про це згодом, а зараз гарних вам всім святкувань!

А тут можна переглянути наш 2013, наш 2012 та 2010-2011