David 2.5

Малому вже 2.5. Дитина росте, а ми за повсякденними клопотами та роботою стікльки пропускаємо. Коли вела  проект 365 – в перший рік Давида, тоді якось більше всього памяталось: коли сів, попвз, пішов в садочок.

Зараз Давидко вже великий хлопчик. Після 6-місячної перерви знову потроху ходить в садок (бо наші няньки скоро їдуть), грається з бабусьою і дідом (доречі каже вже бабуся а не буся). Дуже всього багато знає, всім розказує що коли робити. Постійно задає питання, наприклад: «мама, сьо йобісь?» Я коли вперше почула – чуть не впала! Така радість на мене найшла. Нещодавно Петю побрили налисо, Девід лежить на дивані  дивиться на нього і  каже: Тятю, де ти восся дів?

А ще цікаво будує речення, слова ніби всі, але місцями переставлені: На майданкік нєтєба, дома бути тєба. Супкік ням-ням не будісь, файку тікі будісь (хоче чайку а не супу).

Город засадили, чекаєм урожаю.

Хоч наш город це всього кілька горщиків на балконі, і посаджено там тільки зелень і трави, але, повірте, горжусь і тішусь я цим не менше ніж мій дід кобилою, коровою і 25-ма арами бульби.

Так наразі виглядає це щастя:



А ще дуже радію що знайшли ось таке гарне рішення економії місця (читати підвіконника). Вже неможу дочекатись що побачити як воно буде вигладати з буяючою зеленню.



І того зараз в нас росте часник, цибуля, кріп, петрушка, щавель, 2 види базиліку, коріандр, майорам та орегано :-)