David 2.5

Малому вже 2.5. Дитина росте, а ми за повсякденними клопотами та роботою стікльки пропускаємо. Коли вела  проект 365 – в перший рік Давида, тоді якось більше всього памяталось: коли сів, попвз, пішов в садочок.

Зараз Давидко вже великий хлопчик. Після 6-місячної перерви знову потроху ходить в садок (бо наші няньки скоро їдуть), грається з бабусьою і дідом (доречі каже вже бабуся а не буся). Дуже всього багато знає, всім розказує що коли робити. Постійно задає питання, наприклад: «мама, сьо йобісь?» Я коли вперше почула – чуть не впала! Така радість на мене найшла. Нещодавно Петю побрили налисо, Девід лежить на дивані  дивиться на нього і  каже: Тятю, де ти восся дів?

А ще цікаво будує речення, слова ніби всі, але місцями переставлені: На майданкік нєтєба, дома бути тєба. Супкік ням-ням не будісь, файку тікі будісь (хоче чайку а не супу).



Цікаво спостерігати як прогресує вимова – колись починалось з букв і складів, а зараз вже все слова:

Де – Віко – Вітько – Дівітько (Давидко)

Піка – піпіка (копійка)

Сьо – яйсьонь – дайсон (динозавр)

Док – доко – докок (медочок)

Влив україномовних бабусі й діда:

Мо – мук – мілк – моцько (молочко)

Бук – ніка – нікіка (книжечка)

Гім – єні – зеєні (зелений)



 Вплив англійської:  Дівітько буде бити кукін (Давидко буде готувати їсти).  Бабуся бива пейнтінг (бабуся малювала).

Ще маємо в наборі слова з «тяся»:  ятяся (гратися), ватяся (ховатись), мутяся (змучився).

І є такі мужські слова: куйта (куртка), ноха (нога).

Гарно відміняє: Тато був, мама бува.

Як тільки щось вчудить і знає що будуть в куток класти одразу каже: Будісь цємі (будеш чемний).

Моє улюблене слово – бобевцик – то він так кумедно боберчика називає.

Улюблені забавки, герої книжок, прінти на футболках – то динозаври. Зранку в нас ритуал: встаємо з ліжка, сідаєм на горшок і просимо всіх своїх динозаврів принести «батьо-батьо тєба».

Правда зараз ще й період сташної ревності. Якщо десь на нього увагу не звертають, починає пищати чи кричати. Кричить: «Мама не ї!» (мама не говори). Або  балаболить на невідомій мові поки не буде в центрі уваги. Надіюсь то переросте.

А щоб нашим читачам і родичам було цікавіше слідкувати за тим як Девід росте – вирішила створити альбомчик і час від часу його попопвнювати новими фотографіями 3-го року малюка.