Tuesday 22 September 2015

Проект 52. Зима.

Як ви вже бачите, проект 52 мені не пішов: з тижнів перейшла на місяці, потім на сезони, так і повернусь до свого підсумку раз в рік :-)

Поповнення в Куликів. Головна подія що сталась поки мене тут не було видно – це народження племінника. У Львові в мого старшого брата Кості та його дружини Наталі народився маленький Даниїл. Наш «б’ятік» дуже гарнюній, пампулястий, схожий на маму і тата, а ще дуже чемний - тільки раз на ніч прокидається. 
Ми неймовірно щасливі за таке чудове поповнення, вже недочекаємось коли побачимо маленького сонечка (насправді то буде нескоро). А наразі бабусі з дідусем на Україні вже є кого бавити майже під боком ))
Всі решта новини і події порівняно з попередньою вже не будуть такими яскравими...

Ремонт. «Радощі» ремонту затяглись ненажарт. Замість обіцяних 2-3 тижднів, завершилось все через добрих 1.5 місяці. Мало того що ремонт ванни нам обійшовся в кругленьку суму (можна було машину купити), так ще й майстри зовсім нікуди не спішили... 

Виявляється все так непросто: один майстер електрику кладе, другий щоб бетон залити, інший плитку ставити, ще інший на те щоб захисне скло класти і ще пару майстрів на інші деталі. Звісно всі вони приходили в різні дні з перервою в кілька днів. З’їли ми собі з тим всім немало нервів, та ще й довелось стелю самим фарбувати (тобто Петі самому), бо в нас в контракті не було прописано що після того як поставлять нову стелю вони її мають фарбувати. 

Багато уроків почерпнули з нашого ремонтного досвіду, і скажу вам чесно, за кухню страшно й думати.


Чавунне весілля. Минуло 6 років з дня нашого весілля. Ми люди практичні, та ще й з мінімум романтики, тому зазвичай на такі дати подарунків не готуємо, проте стараємось кудись вибратись. Ходили в центр, на колесо огляду.


 А ще нагулялись, тобто нагуляли Давидка на дитячому майданчику.


Дівочі посиденьки. Час від часу вибираємось з дівчатами то на фільм, то в кафе, то навіть на дискотеку. Так за зиму назбиралось троха приємних дівочих зустрічей.



День вишиванки. Ось такі ми з Тонею тут в Австралії "вишивали".

День тата. В садочку до дня тата дітки заром з вихователями пекли печиво, а потім гарно його запаковували щоб подарувати своїм "дедді". Девід приніс пакунок з садочку зі словами що то для тата, потім сам розпакував (то він татові показував як розпаковувати), і сам скоро почав їсти печенько. Такі смішні ті діти... 

Петя рік не стригся. Ви мабуть не помітили по моїм постам, але Петя вирішив рік не стригтись – казав так кредит швидше ніж за 30 років виплатимо ))) Та на початку вересня пройшов рік і кучерів нестало. 

А ще Петя мав операцію, таку маленьку, на кілька хвилин. Колись в дитинстві наш татко любив майструвати, навіть винайшов блендер коли їх ще не було! Та от, під час майстрування свого чергового винаходу кусок металу що порозстрілювало по всій кімнаті, попав йому в руку. Через 20 років наважився вирізати.

Дитьо. Після нашої подорожі до сніжної Тасманії Давидко підхопив вірус і кілька днів провів дома, троха з мамою, троха з татом. Так як лікарі тут дуже рідко виписують ліки, та й нащо їх виписувати якщо при вірусі і так не допоможуть, то лікувались ми улюбленими казочками і варениками які Давидко допомагав ліпити, варити і, звичайно ж, їсти ))

Дала їсти макарони, через хвилину повернулась:

З домашнього. Подарували Давидку такого липкого помідора (як лизун). Через деякий час він відірвав зелений пупчик і кидався об стіни - він так класно прилипає і відпадає. Потім закинув аж до стелі, а він не відліпився. Мама прийшла на допомогу! Взяла помідора і хотіла ним "збити" зелений листочок. "Розуму...." скажете ви, і я так кажу дивлючись на це фото )) Довелось шваброю знімати. 
 

Весна. Ну що ж. тепер міняємось, у вас буде холодно а в нас тепло. Прийшла весна, все цвіте, на вулиці 20-30 тепла. Як я люблю тепло... словом красотіща!

Ось так в нас пройшла зима. Незабаром планую написати пост про Давидка, його нові перли і здобутки. 
Наразі всім па-па. Не перемикайтесь.

12 comments :

  1. З весною, Вас, гарні квіти покращують настрій. ДЛя мене життя - це коли тепло, а зима...треба пережити. Давидко, я так розумію, веде активне вивчення окружаючого світу, від макарон...липкого помідора...печива для тата і т.д. Дивлюсь, любуюся Давидком і ... а кучері сина... нагадали мені гарні світлі кучерики Давидкового тата у віці Давидка, які я жаліла стригти...Соромно, я не пам"ятала про осколок сина в руці, мій маленький "Кулібін" не раз потерпав при пошуку винаходів. Рада, що Юля має гарних коліжанок, з якими весело.
    Рада, що завершили ремонт ванни, на фото гарно,... ну ще б за такі капвкладення
    А найголовніше, у Давидка появився братик.Вітаю Юлю, що стала рідною тіткою, вітаю всю родину Куликів з поповненням.Рада за Костю і Наталю дуже-дуже. Нехай Даниїл росте на радість батькам.

    ReplyDelete
    Replies
    1. Ви не пам'ятали тому що "дехто" не розказував )))

      Delete
  2. Діти, ще раз з 6-річчям сім"ї. Я прочитала, що це й карамельна річниця. Люблю Вас, поважаю, дякую богу за Вас!

    ReplyDelete
    Replies
    1. Дякуємо! То виходить нам цілий рік треба карамельки їсти, я за!

      Delete
  3. з річницею!
    у вас бомбезна ванна вийшла!
    як читач я звісно сумую за щотижневими постиками. але як блоґер розумію, що то важко. сама роблю сезонні звіти :) доволі оптимальний формат.
    п.с. холодно…якби ж то. +38-40 :(

    ReplyDelete
    Replies
    1. Дякуємо, ще й до 38 дійде, але то вже троха зависоко як на мене, 30-35 в самий раз.

      Delete
    2. мені 25 це крайня прийнятна для мене. все що вище вже важко. а як більше 30 то я впадаю в стан зомбі : )

      Delete
  4. Вітаю з 6-ю річницею весілля! Кохання вам і здорових діток! :)

    ReplyDelete
    Replies
    1. Дякуємо Оля! Бачу в тебе також з блогом перепади, то пишеш багато, то по кілька місяців пропадаєш. То певне ми такі заняті, або ліниві (в мене друге) :-)

      Delete
    2. Я просто перейшла писати сюди - https://picasaweb.google.com/106519481763771155830/522015# і сюди - http://adaytoenjoy.blogspot.com.au/ :)

      Delete
  5. Стоп - як то через 20 років??? Петя 20 років ходив з куском металу в руці і він його там не муляв і не заважав??? :)

    Я теж вітаю з річницею! І з ремонтом, нехай навіть повільним і дорогим, але зате вашим у вашій квартирці!

    З помідором насмішили! :))) я б напевне теж так зробила )))

    Гарний у вас сезон і Давидко з макаронами крутий :) Вітаємо з весною і теплом і сонечком!

    ReplyDelete
    Replies
    1. Так-так! Той кусок металу просто маленький і його сильно не тривожив. Кілька років тому пішов до лікара і йому наестімейтали понад $1.000 за те щоб вирізати. А цього року прийшов в клініку біля роботи і вирізали за $10 ))
      Дякую! Я також заходжу в ванну і думаю, воно того вартувало!

      Delete