Нерухомість в Австралії

Як завжди, пишу все на прикладі Сіднея.

Якщо коротко – то житло тут дуже дороге. Як я вже колись писала, винайняти однокімнатку всередньому буде коштувати 450-500$ в тиждень. А тепер уявіть скільки ж вона має коштувати що маса людей постійно винаймають. Нерідко можна зустріти 60-ти річних які винаймають житло.

Невже купити нереально? Звичайно все реально. За односпальну квартиру (типу двохкімнатки) потрібно буде заплатити порядку 500.000$. Це я говорю в середньому районі (непоганому, але й не супер класному). Чим ближче до моря чи центру тим житло дорожче. Якщо у вас з вікна видно хоч краєчком ока море – ціна буде висока. За ту ж односпальну квартиру біля пляжа з видом на море доведеться викласти порядку 700.000$, дорожче якщо біля кращого і ближчого до центру пляжу. Маса квартир коштують понад мільйон.

Шокуюче, правда? Ми чуть не впали як приїхали і ціни взнали.

Але, не все так погано. Можна купити нерухомість на заході, де і розташовані великі спальні райони. Там за 600.000$. можна 3-х кімнатну хату купити. Але.... доведеться їхати поїздом в центр на роботу порядку 1.5 години в одну срторону, що більшість людей в Сіднеї і роблять. Купити землю десь на заході також коштує немало – порядку 300.000$. Кажуть, будуватись вийде дешевше ніж купувати, але поки будуєшся потрібно ще й щось винаймати, тому це також не є популярим.

Веганство - процес пішов

Ну от, думала я що все не так і важко - продуктів багато і таке інше. А не так воно і легко виявляєтсья.

Думаю, піду в магазин, куплю хліба і щось на нього мазати і все - перекус на будь-який випадок готовий. А не тут то було. Практично все що мажеться на хліб містить щось молочне чи мясне чи яєчне (то я склади перечитую), а кабачкової ікри в магазинах, нажаль, нема. Так що арахісове масло наразі мій вірний друг.

А ще я навчилась готувати каррі. Ну як готувати... всі готові приправи з потрібних банок змішувати - обіцяю написати рецепт окремим постом.

Але хочу поділитись і здобутками!

Мені ж то скучно самій їсти веганське, тому я, можна сказати "підписала" ще маму і (!увага) 5 співробітників. А в пятницю на роботі організували спільний веганськиц обід на який погодилось аж 7 співробітників.

А от і смачненькі дируни серед інших страв:

   

В наступну пятницю (тобто сьогодні) повтор - правда було нас вже 9.

   

Веганство

В моєму списку бажань на цей рік є пунктик «веганство». Починаю з 1 липня. Мій план – мінімум 2 тиждні, але надіюсь протриматись місяць. Думаю, не мало б бути дуже важко адже продуктів в магазинах навалом, просто готувати доведеться більше, тобто довше, бо треба буде ще якісь цікаві рецепти в інтернеті шукати.

Взагалі-то я не сильний мясоїд, проте без сиру в мене не проходить і 2-х днів. Обовязково поділюсь враженнями, рецептами і результатами.

Вегансці не їдять продукти твариного походження (м'ясо, рибу) та суб-продукти (яйця, сир, сметану, мед).



П.С.: Якщо є бажаючі – приєдруйтесь, будем експепементувати та ділитись враженнями разом :-)

Тасманія

Почалось все з того що якось в пятницю на роботі дівчата (які дуже сумлінно працювали) натрапили на привабливі знижки на авіаквитки в Тасманію. Скоро оббігли всіх дівчат в кімнаті (аж всіх 5), і 3 з них погодились на невеличку поїздку. Це вперше що я їхала тільки з дівчатами на відпочинок. Зараз відпроситись в чоловіка простіше, так як батьки зараз з нами, варять їсти і бавлять дитину :-)

Рамочка з полімерної глини

Вперше я дізналась про поліменру глину з блогу Оксанки ще кілька років тому. Надивилась на її чудові витвори, начиталась мастеркласів та не могла дочекатись щоб купити таку собі. Купила. Пролежала вона майже 2 роки в коробці - стид мені і сором.

Цього разу була хороша нагода – день народження нашого татка, святкування було дуже специфічним, якщо це взагалі можна назвати святкуванням, але подаруночок від сина хотілось приготувати цікавий. Взялись ми з Давидком і бабусею за роботу – фото рамочку. Хотілось щоб було просто але особливо, і тут прийшла ідея зробити рамочку щоб передати саме зараз що тато з сином роблять, чим бавляться, що їдять – все це помістити на рамці, щоб потім глянути і стільки всього згадати!

Взяла я просту айкіївську рамку за долар, помалювала кількома слоями білої акрилової фарби.

Поміт ми зробили фігурки з полімерної глини і запекли їх. Готові букви і фігурки приклеїли «моментом» до рамки. Вставили фото – і наш особливий подаруночок готовий.