Thursday, 3 March 2011

Mега вікенд

Біжимо з роботи, 35 хвилин на збори, таксі на місце зустрічі, 3 години і ми в горах. Отак непередбачувано і неплановано в пятницю ввечері ми вже розкладали палатку.

kan1.jpgПісля важкого тиждня на природі спалось дуже добре (12 годин :) ), інші вже збирались в похід коли зрозуміли що ми ще спимо.

Стиль походу називається канйонінг -  ми ще такого не пробували тому були сповнені ентузіазму і азарту. Канйон тут не такий як я собі уявляла з американських фільмів, тут канйон зелений, дуже багато дерев, річок, струмків та скель. Йшли ми весь час вниз понад годину поки не дійшли до струмка. Там ми всі одягнулись в термокостюми, сухий одяг склали в водозахисні рюкзаки, взуті так і залишились в похідне взуття і пішли далі. А скільки було радості і криків коли ми переходили перший потічок в якому води було по коліна. От так як вдіті були так і переходили. Вода холоднюща але термокостюми тримають тепло тіла тому не мерзнеш. Але це був тільки початок.Канйонінг і полягає в тому що йдеш по канйону, потім йдеш вздовж потічків, потім пливеш, далій йдеш, карапкаєшся по величезному камінні, знову пливеш по печері з величезними скелями-стінами що такі високі і закручені що не видно жодного промінчика сонця а температура така низька що аж з рота пара йде. Ми ніколи не пробували нічого навіть схожого але були просто вражені красою і екстримом цього походу.

Нажаль в нас нема фотопарата для таких «мокрих» умов, тому фотографій ми не робили (згодом має бути кілька з чужого апарата)Після 5-ти годинного походу були просто виснажені. Найважчою частиною маршруту виявилось повертатись до палаток - 1.5 години вгору (те що ми спочатку вниз йшли).

Вечері був вогонь, співи, вино і маршмелоу (щось типу нашого зефіру) – його тут на паличках на вогні смажать і воно збільшується в розмірі.

Ранок, раунд 2. Дехто пішов на інший канйонінг, ми ж з іншою групою людей пішли пробувати скалолазити на справжніх скелях. Коли я ці скелі побачила то не могла уявити як по таких плоских «стінах» взагалі можна кудись закарапкатись. Мої сумніви одразу ж розвіяли люди з досвідом які там лазили впевненіше ніж я по дорозі ходжу. Для Петі це також був перший раз на природі, але лазив він краще ніж більшість люду з кількома роками досвіду – от що значить відсутність страху!

kan3.jpg

Так як в мене ні того не іншого не було, мені далось не просто і тим більше не з першого разу ;-) Вже помагали мені як могли, але я все ніяк втриматись на ногах не могла так як руками фактично не було за що вчепитись..  троха розчарувалась.. Але через деякий час зачепили страховку на троха легшу трасу. І от нарешті мої перші 25 метрів покорено!!

kan4.jpg

Ввечері приїхали додому, покупались і завалились спати. Ну що тут скажеш – вікенд вдався на славу!

Більше фото тут.

8 comments :

  1. Мега вікенд, як і мега розповідь. Ну ви Семенюки все дивуєте і дивуєте! А казала висоти вона боїться, неевііірииимооо :) Фото суперові.

    ReplyDelete
  2. ну ви й екстремали ))) молодці!!! що тут ще скажеш

    ReplyDelete
  3. Літо прийди!!! Файно!!!

    ReplyDelete
  4. Чекала вже цього звіту, бо знала, що в гори ходили :Р.
    Прікольний похід, дуже хочеться подивитись фотки з каньйону. Юльчік ти молодець, що пробуєш, пробуєш і пробуєш.
    Думаю ми вже тут всі зачекались тепла у нас, а після ваших фоток тим більше, ух карпати :))))))

    ReplyDelete
  5. Буду оригінальною і напишу, як круто!!!!МОЛОДЦІ!!!
    Вже чекаю що далі будете робити, так цікаво)))))
    п.с. фоткі такі літні, ух тепло де ти??? о і ще, Юльчик ти в прекрасній формі, так тримати!!!

    ReplyDelete
  6. Всім дякуємо за такі чудові і позитивні коментарі! В нас доречі вже осінь, так що ми також вашого літа чекаємо щоб приїхати в гості 8-)

    ReplyDelete
  7. опачки - яке паблік признання, а ну коліться коли плануєте приїхати на Україну?

    ReplyDelete
  8. Файно, 25 метрів вверх, то звучить серйозно. Ну ти крута! :)

    ReplyDelete