Каррі

Як й обіцяла, пишу рецепт приготування каррі. Каррі це індійська страва - свого роду підлива дуже багата на спеції. При чому я не маю на увазі гостроту - каррі може бути зовсім не гостра, але сам букет духмяних спецій просто вражає.

Колись дома коли я готувала з часником, укропом і лавровим листком  - я казала що готую зі спеціями, але коли вперше спробувала каррі, то поняття спецій для мене вийшло на зовсім інший рівень.

Восновному каррі їдять з рисом, або індійськими паляницями, але посуті можна їсти і з картоплею і з макаронами і з овочами.

Список бажань > веганство -> виконано.

Ну все, офіційно можу сказати що ще один пунктик зі свого списку бажань виконано. Пробула я веганкою рівно місяць – 31 день, 30 з яких я не їла ні мясного ні молочного ні субпродуктів. А 1 день зробила виключення (свідомо), так як в нас було на фірмі святкування – бербекю паті на пів дня – то я була вегетеріанкою. З»їла кілька скибочок сиру і зовсім трошки майонезу, але горжусь сказати що мясне мене не спокусило. Єдине фото з святкування - вгадайте де я :-)

Тепер результатам свого експерименту.
Солодке. Як на мене я досягла чогось дуже серйозного - відівчилась їсти смачненькі, і халявні печеньки/шоколадки/соленики на роботі.
Сири і молочне. Вчора зранку спробувала сир, і мені він зовсім не посмакував. Так що наразі продовжую без нього. Молоко я ніколи особливо не любила, тому тут нічого не змінилось. Ввечері планую робити салат з йогуртом – думаю його поверну до раціону.
М'ясо. Не можу сказати що його мені дуже хотілось. Правда вже вчора їла.

Субпродукти.
Яйця – це певне єдине чого мені хотілось, таких варених всмятку з ріденьким жовточком.
Мед – мед я не люблю, але було прихворіла, і думала було б добре чаю з медом...
Хліб – мама постійно пекла без молочного і яєць, так що тут я не відставала.
Взагальному страв їла багато різних: голубці, вареники, як мені вже підказували, різотто, кабачкову ікру, фаршировані овочі, борщ і так далі. Ну звісно, коли мама під боком і все готує то проблем нема – просто заміняєш все мясне грибами, овочами чи сиром тофу.
От і все, хочу сказати що есперимент вдався і сподобався. Думала наступного разу зробили щось типу веганства, тікльи раз в тиждень можна молочне і раз в тиждень можна мясне, ще правда не вирішила коли починати ;-)
Всім гарного настрою!

Зайва вага і розчарування

Ну от, хочу пожалітись на свою вагу – той девайс що важить людей. Як тільки я на неї стаю, вона мене розчаровує. Стільки вже часу моя вага (та що маса) стоїть на місці. І коли я думаю «ну зараз вже точно схудла», вага не міняє попередньої позначки, і, як результат, приходить розчарування. Думаю, раз я так стараюсь і нема результатів то нащо взагалі старатись? От піду і наїмся всім (а наспавді собі) на зло!
Але вчора я задумалась: нащо мені взагалі знати вагу? Люди взнають щоб самим потішитись і з іншими поділитись якщо скинули пару кіло, але ж скільки з тих разів що ми стаємо на вагу ми скидаємо? Здебільшого набираємо ябо вага на місці, і знову ж таки, як результат – розчарування.
Ітак по одязі і по собі відчутно схуд чи набрав. То навіщо чекати щоб вага тобі сказала якщо ти і так знаєш?
До того ж, кілограм для людини ростом 1.7м це зовсім інше ніж кілограм для того хто ростом 1.5м. І кілограм сала, та кілограм м‘язів це також різні поняття, хоч і та сама вага. Тобто навіть точне понятта кілограма є досить відносним.
Ось такими думками прийшла я до висновку не важитись. Думаю, рік без ваги під ногами пройде не гірше ніж з нею. Принаймні буду менше розчаровуватись та псувати собі настрій. Ось такий от експеримент: вага – зайва.

Голубі гори

Так як ми вічно десь зайняті, якийсь час нікуди не вибирались, але треба троха батькам Австралії показати. Тим більше тато (який закінчив геологічний) дуже хотів подивитись на Голубі Гори, про які ще з університету памятав. Їхати до них всього то 2 години, в дорозі згадалось що я вже понад 2 роки там не була, а колись частенько вибирались..

Гори розлогі, тому користуються попитом для різного виду туризму – як екстримального каньйонінгу так і простого катання на підйомнику. Ми вирішили йти в щось середнє – щоб і пройтись і покататись.

Чим зайнятись в машині

Їжджу кожен день на роботу і з роботи (35-40 хв в одну сторону), слухаю радіо, роздивляюсь краєвиди, думаю.

Кума підказала брати з собою чаю в машину, щоб в пропках грітись (зима все ж таки). Додому приходжу, туди-сюди і вже спати лягати пора. А скільки маленьких справ хотілось би зробити але все відкладається чи забувається.

Отож наразі підлаштовую машину під... салон краси. Свій міні макіяж наводжу в машні, вже навчилась і манікюр робити (одну руку встигається без проблем), а ще беру з собою бігуді, як їду на роботу з щойнопомитою головою, на перших світлофорах їх зачіпляю: