David 2.5

Малому вже 2.5. Дитина росте, а ми за повсякденними клопотами та роботою стікльки пропускаємо. Коли вела  проект 365 – в перший рік Давида, тоді якось більше всього памяталось: коли сів, попвз, пішов в садочок.

Зараз Давидко вже великий хлопчик. Після 6-місячної перерви знову потроху ходить в садок (бо наші няньки скоро їдуть), грається з бабусьою і дідом (доречі каже вже бабуся а не буся). Дуже всього багато знає, всім розказує що коли робити. Постійно задає питання, наприклад: «мама, сьо йобісь?» Я коли вперше почула – чуть не впала! Така радість на мене найшла. Нещодавно Петю побрили налисо, Девід лежить на дивані  дивиться на нього і  каже: Тятю, де ти восся дів?

А ще цікаво будує речення, слова ніби всі, але місцями переставлені: На майданкік нєтєба, дома бути тєба. Супкік ням-ням не будісь, файку тікі будісь (хоче чайку а не супу).

Город засадили, чекаєм урожаю.

Хоч наш город це всього кілька горщиків на балконі, і посаджено там тільки зелень і трави, але, повірте, горжусь і тішусь я цим не менше ніж мій дід кобилою, коровою і 25-ма арами бульби.

Так наразі виглядає це щастя:



А ще дуже радію що знайшли ось таке гарне рішення економії місця (читати підвіконника). Вже неможу дочекатись що побачити як воно буде вигладати з буяючою зеленню.



І того зараз в нас росте часник, цибуля, кріп, петрушка, щавель, 2 види базиліку, коріандр, майорам та орегано :-)

Кенгуру в природі

Зустріти кергуру в дикій природі для нас вже не диво – їх можна нерідко побачити в лісі, чи парку, чи на дорозі (за містом). Але так щоб кудись прийти іщоб вони там точно були – хіба зоопарк. А виявляється є місця де кенгуру постійно «тусуються» і їх там можна застати круглий рік. Близько 2 годин від Сіднея є велике озело – Лейк Макворі, на березі якого поживають зграйки кенгурушок. Лежать собі на галявинах, гріються на зимовому сонечку Чомусь, як тільки Давидко наближався вони тікали :-)



По дорозі назад заїхали ще в одне містечко – там кожного дня (кожнісінького), в 3.30 годують пеліканів. Видовише цікаве. Всі птахи злітаються на місце стають дружно купкою, потім волонтери дають тим що спереду рибку і вони чемно відходять назад, таким чином ті що в 2-му ряді стають першими. От просто дивно було – птахи, а такі виховані!



Більше фото тут.

Купа бутилочок в ванній

Правда я не одна така і у всіх у ванній кімнаті набирається по 2 шампуні, 3 кондиціонери, 4 гелі для душу і 5 кремів?

Це все винні реклама і знижки а не ми, правда?

Так от, зараз проводжу «чистку» бутилочок у ванні. Навіть склала правила:

• Знизити кількість бутилочок кожного типу до 1, непотрібні засоби до 0.


• Можна купляти наступну порцію тільки коли попередня закінчилась (не трошки залишилось, а закінчилась).


• Викидати не можна, навіть якщо не подобається. Це таке собі покарання, і наступного разу буду думати що купувати а не на знижку дивитись J


• Віддати комусь можна, але тільки якщо та людина дійсно хоче і буде користуватись тим засобом. Не можна щоб бутилочка перенеслась з моєї ванної в чужу і там собі далі стояла без діла.


• Користуватись всім що купую. Це так само в свому роді покарання – купила – значить користуйся, і наступного разу добре думай чи це тобі потрібно.

І сторія з сьогодні. Зранку після душу беру олійку для тіла – її там зовсім мало залишилось – така в приємному передчутті викидання пустої бутилочки. Мажусь-мажусь, а там ще троха залишається, ну, думаю, ще намажусь. Дійшла до того що вся вже блистіла від олії, а в бутилочці так і залишилось ще на пів раза. От мені і ще одне правило.

•  Користуватись всім так як потребує цього тіло/волосся а не намагатись виляпати все одразу щоб пошвидше закінчилось.

Чистоти вам і порядку!

Каррі

Як й обіцяла, пишу рецепт приготування каррі. Каррі це індійська страва - свого роду підлива дуже багата на спеції. При чому я не маю на увазі гостроту - каррі може бути зовсім не гостра, але сам букет духмяних спецій просто вражає.

Колись дома коли я готувала з часником, укропом і лавровим листком  - я казала що готую зі спеціями, але коли вперше спробувала каррі, то поняття спецій для мене вийшло на зовсім інший рівень.

Восновному каррі їдять з рисом, або індійськими паляницями, але посуті можна їсти і з картоплею і з макаронами і з овочами.