Ми знову переїхали! Хух, наскільки то все непросто, ще й з дитиною. Найпроблемніша частина – це садок. Чесно кажучи, саме через цей пунктик моїм батькам довелось так надовго тут затриматись. Адже черги в садочок ще ті. От зараз біля нас буквально 200 метрів є садок, а влаштували малого в той що за 4 км від дому бо просто місць нема і черги на наступний рік вже забиті. Район наш зараз далі від центру ніж попередній, тому і мені і Петі до роботи дальше. Ось мапа:
- 1 – дім
- 2 – садок (4 км від дому)
- 3 – Петіна робота (9 км від дому)
- 4 – моя робота (16 км від дому)
Але зато ми зараз близько до пляжу! Всього 25-30 хв пройтись і ти вже на чарівному узбережжі. Отак тиждень працюєш а на вихідних здається що зовсім в інше місто потрапив - з купою туристів, запахом кокосового лосьйону для загару і морозивом.
Ще нам набагато ближче, ніж в попередній квартирі, до кафешок, супермаркетів, почти та бібліотеки.
Думаю про мінуси переїздів всі добре знають – запаковування, розпаковування, зміна адреси у всіх установах (доречі тут всюди вказуєш аднесу де живеш а не де прописаний) і т.д. Але є і плюси. І основний, як на мене, це «чистка» і перепріотеризація всіх потрібно-непотрібних речей. Ми от вже досить давно як переїхали але ще досі займаємось саме цим пунктом. Так би мовити розтягуєм задоволення :-)
от на рахунок вказування не місця проживання, а місця реєстрації, вважаю найбільшим абсурдом у нас. на що він розрахований не відомо, щось на зразок фіктивної адреси, шукай вітра в полі як кажуть ))
ReplyDeleteЮля, Ви стільки раз міняли місце проживання ( навіть у Львові) що, мабуть можете поділитися досвідом, які покупки - непотріб. А ще, по карті Твоя робота, як на іншому березі? А щодо садочка, я ото щось подумала, може то вже записуватися на чергу в школу, ну щоб встигнути куди хочеш. А "чистку" речей, мабуть нелегко робити, бо це не просто річ, але і якісь спогади.
ReplyDeleteWell you won't be changing your address so often now, will you? :-)
ReplyDeleteВсе дуже просто якщо є щось чим ви за рік не користувались: техніка, одяг, косметика, посуд - це все непотріб :-)
ReplyDeleteЗ школою легше - там по місцю проживання, місця точно є, і записуватись максимум за рік :-) Так що в школу нам буде просто через дорогу.
Вітаю з черговим переїздом - пригадую з котроїсь з твоїх давнішніх статей що то далеко не перший :) Файно вам облаштуватись на новому місці! А з тим що те чим рік не користуєшся - це непотріб - я цілком згідна! Для мене і піврічне правило спрацьовує )
ReplyDeleteОго, ти молодець! Я ще до піврічного не дійшла... це ж скільки суконь які тільки раз в рік вдягаєш...покищо шкода =)
ReplyDeleteпісля першого переїзду в нас з’явилось правило — поки хата не своя нєфіг купувати зайве. лише необхідне. а для таких „шопоголіків“ як ми, то це і не складно : ) переїжджали саме через його роботу. офіс переїхав. і нам тут так сподобалось, що лишились і на другий рік
ReplyDeleteЯ думаю в якраз в тому і прикол - як тільки своя то тут же хлам починає накопичуватись. Тому правила певне мають бути однакові незалежно своя чи ні. Звісно в своїй вже більше хочеться всякої красоти, там картин та стінах і т.д.
ReplyDeleteякшо мені шкода щось викинути, то я спочатку його ховаю на півроку на "особливу" поличку :) а коли перебираю наступного разу "особливу" поличку, то вже 100% викидая, якщо так ні разу й не згадала про ту річ. І взагалі - головне не починати непотріб розглядати і не придумувати "як би то його можна було використати?", а то стіко всього стає потрібним...
ReplyDeleteой яка то правда, останній коментар))) Котик дуже вцільно пише - головне не розглядати непотріб)))
ReplyDeleteа переїзди то завжди нові враження)))
Це так 100% в точку з розгляданням і придумуванням. Ато все починаєш думати що б то зробити чи як то використати той ту чи іншу річ, а придумати то не проблема, а от до діла дійти!
ReplyDeleteЯ вибачаюсь ,але хочу тут вставити своїх 5 копійок .Це щодо непотрібних речей .Вони є в кожного ,хоч якби не економив ,або стримано не відносився до покупок .
ReplyDeleteІ так якщо , щось таке є в хорошому стані .Це особиста моя думка ,то не жаліти і не ховати по полицях ,і не викидати - це головне ,а подумати і з доброю душою і з легкістю віддати біднішій людині. Яка в міру своєї скромності ніколи не попросить і нескаже що ,щось немає.То треба це відчути. То вона з радістю користувалася б цим виробом і дякувала Богу за так званий дарунок .А вдячність вже можна буде відчути на собі .Бо все повертається -- бумерангом ,ви з добром і добро обовязково повернеться , навіть тоді коли його не чекаєш .