Thursday 7 April 2016

Baby brain

В нас, як і в багатьох західних країнах, популярно вважати що у вагітних і в щойно-мам, так би мовити, baby brain. Тобто, якщо жінка щось забула, щось недоречне сказала чи зробила, то все звалюють на цей бейбі брейн, так би мовити, голова іншим зайнята. Хотіла поділитись кількома випадками з моїх останніх 2 місяців.

Прийшла на почту за посилкою. Дала квитанцію, розписалась, все як має бути. На виході мене догнала поштарка і вручила посилку яку я не забрала.

Прийшла в магазин за продуктами, закупилась, загрузила все в коляску. Вже на виході мене ловила продавщиця - "А платити хто буде?". Мені так соромно було, неможу описати. І навіть незнаю як то я так далеко могла зайти з тими пакетами щоб мене охррона не зловила.

В мене на ключах від машини сіла батарейка, тому, щоб машину закрити/відкрити потрібно користуватись ключем таким як до звичайних дверей. Приїхала з малим в шопінг-центр, закупились, вертаємось до парковки, витягую я ключ і не можу машину відкрити. Думаю піду спершу до багажника коляску покладу, а багажник також не відкривається. Дивлюсь, а то не моя машина.

А вчора я взагалі дала... Після безперервного 3 годинного плачу в ночі і ще годинного зранку, я вся "синя" таки вирішила піти на мама-групу, зустрітись з мамочками та трохи розвіятись. Ми в кафе зустрічаємось, воно бейбі френдлі, мамочок і мамагруп там багацько, і нас там з задоволенням приймають. Так от, прийшла я, замовила безлактозного шоколадного напою (зараз молочного не вживаю з надією на зменшення коліків). Попила, полялякала з мамочками, і десь за хвилин так 20 до мене доходить що щось не те...мами не ті, малюки вроді також не ті... Виявилось я прийшла до чужої мама-групи :-) Посміялись ми з мамочками, і я пішла шукати свою групу ))

Думаю, після такого допису ви всі зрозумієте чому я рідко пишу. В мене цілий список справ що треба зробити, і наразі він тільки росте.

15 comments :

  1. Юля, ми почекаєм! дітки швидко ростуть, сама знаєш - це мине, буде щось інше :)
    хоча я скучила за твоїми дописами і мені дуже цікаво, як ви там четверо живете :)

    ReplyDelete
    Replies
    1. Як же ти в точку сказала "це мине, буде щось інше" :-)))

      Delete
  2. Як приємно спілкуються два братика.
    Щоб мама була виспана , із свіжою головою , треба бабусям і дідусеві няньчити онуків.

    ReplyDelete
    Replies
    1. це точно б не завадило. Надіємось скоро так і буде!

      Delete
  3. ))))) оце так випадки, і сміх і гріх. Тримайтесь, нехай коліки минуть скоренько, і солодких снів

    ReplyDelete
    Replies
    1. Дякуємо Іра! Це я ще купу простих випадків не понаписувала, такі як ключі в мене в руках а я їх шукаю, на парковці плачу не за своє місце і т.д. ))

      Delete
  4. я така, що і вагітніти не треба було щоб такі речі творити : ) теж якось ломилась в чужу машину : )
    а зараз хіба забудькуватість суцільна. йшла по хаті забула куди і чого : )
    прикольно, мама-групи. мені б така точно не завадила. бо перші місяці я такою самотньою себе відчувала і зітхаючи проходила парк, де групки мамусь з дітками. от все чекаю як мала буде в стані гратись на майданчику, ну хоч сяде вже. то буду чіплятись зі знайомствами : ) (якщо звісно наважусь : ))

    ReplyDelete
  5. а меньшенький такий вже щокастик! : )

    ReplyDelete
  6. я насміялася, каюся))) але я себе згадала і мені як і Олександрі дітей для того не тре - я по життю така "розгублена";)
    але ж зате весело і є з чого пореготатися, шо нє?

    ReplyDelete
  7. о, я згадала як андрійові штани на себе натягувала і не могла зрозуміти, чому не влізаю, і як замість кави три дні поспіль, здається, робила собі молочну суміш, і як окріп заливала не в кружку з кавою, а в банку з кавою... ой, багато такого було і тепер я знаю, що то не я винуватаЮ, то все той підступний бейбібрейн)))))

    ReplyDelete
  8. Молодчинка, Юля! І так добре раду даєш хлопцям. А мене потішило те, що якісь не в тему маленькі забудькуваті вчинки вже не так страшать, бо вже думаю чи не маразм де підходить.

    ReplyDelete
  9. ага, класний отой бейбі брейн )) таке задоволення від статті отримала ) в мене ніц такого цікавого не було, хіба лише все на світі забувала ))

    ReplyDelete
  10. Юля, ото розвеселила, так по-доброму і від душі! І Юля С в коментарях теж заставила посміятись.

    А мене постійно по ночах "висаджувало". Я спала переважно з Ігором, але коли Юрчик вночі кликав, то переходила до нього (два різні великі ліжка, в різних кімнатах). Так от я часто не розуміла з ким я, намагалась Юрчика намацати і накрити, а потім виявлялось, шо то я Ігора гладжу. І ше оріентація просторова збивалась вночі, спимо без світла, деколи темрява непроглядна, ше й малий може на 360 розбернутись, я за ним. Так шо шукаючи вихід з кімнати, йшла не до дверей, а до прасувальної дошки чи до вікна.

    ReplyDelete
  11. Багато пишуть, як мама страждає від соціальноі ізоляції після народження дитинки. Я мабуть повний соціопат, але мені було так комфортно і зовсім не хотілось ні з ким з інших мамусь проводити час. Принаймні ні з ким з випадкових, з двору наприклад. Чим з кимось на майданчику спілкуватись, була щасливіша сама книжку почитати, коли Юрась спав, а коли не спав - показувати йому світ.

    ReplyDelete
  12. Ох ти насмішила :)))) Особливо про мама-групу :))

    ReplyDelete