Прийшла в магазин за продуктами, закупилась, загрузила все в коляску. Вже на виході мене ловила продавщиця - "А платити хто буде?". Мені так соромно було, неможу описати. І навіть незнаю як то я так далеко могла зайти з тими пакетами щоб мене охррона не зловила.
В мене на ключах від машини сіла батарейка, тому, щоб машину закрити/відкрити потрібно користуватись ключем таким як до звичайних дверей. Приїхала з малим в шопінг-центр, закупились, вертаємось до парковки, витягую я ключ і не можу машину відкрити. Думаю піду спершу до багажника коляску покладу, а багажник також не відкривається. Дивлюсь, а то не моя машина.
А вчора я взагалі дала... Після безперервного 3 годинного плачу в ночі і ще годинного зранку, я вся "синя" таки вирішила піти на мама-групу, зустрітись з мамочками та трохи розвіятись. Ми в кафе зустрічаємось, воно бейбі френдлі, мамочок і мамагруп там багацько, і нас там з задоволенням приймають. Так от, прийшла я, замовила безлактозного шоколадного напою (зараз молочного не вживаю з надією на зменшення коліків). Попила, полялякала з мамочками, і десь за хвилин так 20 до мене доходить що щось не те...мами не ті, малюки вроді також не ті... Виявилось я прийшла до чужої мама-групи :-) Посміялись ми з мамочками, і я пішла шукати свою групу ))
Думаю, після такого допису ви всі зрозумієте чому я рідко пишу. В мене цілий список справ що треба зробити, і наразі він тільки росте.
Юля, ми почекаєм! дітки швидко ростуть, сама знаєш - це мине, буде щось інше :)
ReplyDeleteхоча я скучила за твоїми дописами і мені дуже цікаво, як ви там четверо живете :)
Як же ти в точку сказала "це мине, буде щось інше" :-)))
DeleteЯк приємно спілкуються два братика.
ReplyDeleteЩоб мама була виспана , із свіжою головою , треба бабусям і дідусеві няньчити онуків.
це точно б не завадило. Надіємось скоро так і буде!
Delete))))) оце так випадки, і сміх і гріх. Тримайтесь, нехай коліки минуть скоренько, і солодких снів
ReplyDeleteДякуємо Іра! Це я ще купу простих випадків не понаписувала, такі як ключі в мене в руках а я їх шукаю, на парковці плачу не за своє місце і т.д. ))
Deleteя така, що і вагітніти не треба було щоб такі речі творити : ) теж якось ломилась в чужу машину : )
ReplyDeleteа зараз хіба забудькуватість суцільна. йшла по хаті забула куди і чого : )
прикольно, мама-групи. мені б така точно не завадила. бо перші місяці я такою самотньою себе відчувала і зітхаючи проходила парк, де групки мамусь з дітками. от все чекаю як мала буде в стані гратись на майданчику, ну хоч сяде вже. то буду чіплятись зі знайомствами : ) (якщо звісно наважусь : ))
а меньшенький такий вже щокастик! : )
ReplyDeleteя насміялася, каюся))) але я себе згадала і мені як і Олександрі дітей для того не тре - я по життю така "розгублена";)
ReplyDeleteале ж зате весело і є з чого пореготатися, шо нє?
о, я згадала як андрійові штани на себе натягувала і не могла зрозуміти, чому не влізаю, і як замість кави три дні поспіль, здається, робила собі молочну суміш, і як окріп заливала не в кружку з кавою, а в банку з кавою... ой, багато такого було і тепер я знаю, що то не я винуватаЮ, то все той підступний бейбібрейн)))))
ReplyDeleteМолодчинка, Юля! І так добре раду даєш хлопцям. А мене потішило те, що якісь не в тему маленькі забудькуваті вчинки вже не так страшать, бо вже думаю чи не маразм де підходить.
ReplyDeleteага, класний отой бейбі брейн )) таке задоволення від статті отримала ) в мене ніц такого цікавого не було, хіба лише все на світі забувала ))
ReplyDeleteЮля, ото розвеселила, так по-доброму і від душі! І Юля С в коментарях теж заставила посміятись.
ReplyDeleteА мене постійно по ночах "висаджувало". Я спала переважно з Ігором, але коли Юрчик вночі кликав, то переходила до нього (два різні великі ліжка, в різних кімнатах). Так от я часто не розуміла з ким я, намагалась Юрчика намацати і накрити, а потім виявлялось, шо то я Ігора гладжу. І ше оріентація просторова збивалась вночі, спимо без світла, деколи темрява непроглядна, ше й малий може на 360 розбернутись, я за ним. Так шо шукаючи вихід з кімнати, йшла не до дверей, а до прасувальної дошки чи до вікна.
Багато пишуть, як мама страждає від соціальноі ізоляції після народження дитинки. Я мабуть повний соціопат, але мені було так комфортно і зовсім не хотілось ні з ким з інших мамусь проводити час. Принаймні ні з ким з випадкових, з двору наприклад. Чим з кимось на майданчику спілкуватись, була щасливіша сама книжку почитати, коли Юрась спав, а коли не спав - показувати йому світ.
ReplyDeleteОх ти насмішила :)))) Особливо про мама-групу :))
ReplyDelete