Sunday 15 March 2015

Проект 52 - тиждень 11. Павуки-комахи.

Понеділок почався невесело.
Приїхала на роботу і зрозуміла що забула дома свою перепустку. Ну думаю не проблема, в когось буду зичити. А в обідній час зрозуміла що я ще й гаманець з грошима і правами дома забула. Довелось крім перепустки ще й гроші зичити.
Їду з роботи додому (без прав звісно), вже проїхала всі магазини\заправки і залишилось по прямій десь 7 км. І тут в мене на панелі щось починає блимати. Аж на енному світлофорі придивляюсь і розумію що в бензину вже фактично нема, а до найближчої заправки десь так 5 км. Їду з надією що все таки дотягну до заправки. Вже машина починає гудіти... і ось вона заправка!! І тут я розумію що я немаю гаманця...АААА!!! Думаю якщо залишу машину і піду за грошима то невстигну Девіда з садка забрати. Ну нічого не залишається як сподіватись що докочусь до ближчої до дому заправки, їду далі. Зупинилась десь 500м від дому, побігла за гаманцем, і таки докотила гурчачу машину до заправки. Поки була дома глянула почту де отримала великий штраф за те що перетнула на червоне. Насправді я почала рух на жовте але воно тут же перемкнулось на червоне. Є фото і всі деталі що де коли і як. Ну що ж, дорога ціна помилки, буду мати урок. Словом встигла забрати Давидка з садочка, саджу в машину і бачу це чудовище. Павук приблизно 4 см але такий собі упітаний. Десь хвилин 20 ми його з машини виманювали. Не отруйний і ростуть вони до розміру долоні. А саме страшне те, що я його десь тиждень в машині возила.

Пекла щось типу соленого кексу з укропом, базиліком, м'ятою та пармезаном. 

Давидко малював по спеціальній розмальовці - там фарба продрукована, достатньо мокрим пензликом по бумажці водити. Попросив купити йому "слюнявцик для пейнтінга як у садоцьку".

Прискакала до нас палка. Така якась довга комаха, яку до цього тільки в телевізорі бачила.


В магазині продавався носатий дядько баклажан.

Дикі танці перед садком.  

А це я такий модний і корисний сніданок замутила. Ням-ням.

Мама таки купила дитині "слюнявчик" для малювання. 

В суботу в тата на роботі було свято для дітей і дорослих. Маштаби свята вражали: було купа качель, клоунів розваг, кульок і все це безмежно - скільки хочеш стільки й катайся. Минулого року ми також на ньому були але цього року свято було явно більшим. Думаю якось напишу окремо.

А сьогодні я спекла кекс. Петро дуже "зацінив". Спочатку не сказав нічого, а як я запитала чи йому подобається відповів що "попередній був кращий". Вміє надихати, правда?

А ще Давико варив бульйон. Не вірите? От самі дивіться!

15 comments :

  1. Бачиш як Давидко тягнеться до кухні то буде мамі помічник . І радує що він із радістю іде в садочок - молодець . А від жуків , павучків мене перекручували , я собі уявляю як тобі було .

    ReplyDelete
    Replies
    1. В мене вибору не було або павука виманювати або продовжувати з ним їздити, знаючи що в будь-який момент він може з будь-де з'явитись :-)

      Delete
  2. бррр ну й павучище!
    а кексик солений смакував? бо я якось думала солений спекти але ще з усякою мішаниною всередині а-ля піца

    ReplyDelete
    Replies
    1. Смакував особливо всі зелені травки. Але я давала прісного йогурту, то треба було менше дати бо такий ніби мокрий вийшов посередині. Думаю якщо начинку давати то або не дуже багато або якось в муці обмокати перед тим як в тісто кидати щоб не "поплило".

      Delete
  3. Палка страшненька.. А павук в нас після острова кенгуру ще більший жив тиждень вдома(!), побачили його, як виїхали на природу наступного разу. Не бачу тут можливості фото додати, ну то таке :)
    Давидко такий цікавий, і дбає про маму, голодна не лишишся з ним :)
    Знаєш, чоловіки, то щось. В нас комплімент, коли нічого не каже. Типу - що не бачиш, я їм, значить смачно :)))

    ReplyDelete
    Replies
    1. В нас ще буває що я десь з дівчатами збираюсь, малююсь вся така красива, собою довольна стою на порозі, і тут компліментіще "ти в цьому йдеш?". І все... всі мої старання і настрій зведені нанєт... ))) Але ж то не вони, це ми так сприймаємо, правда ж?

      Delete
  4. яка страшна тварюка. навіть не хочу уявляти щоб зі мною було. я малесеньких боюсь і чоловіку доводиться їх вбивати чи виганяти, коротше ліквідовувати з території мого безпосереднього перебування. ти для мене героїня тепер : )
    а комахи-палки в нас постійно на дверях сидять. тільки салатового кольору, у вас якісь коричнуваті. чи то так здається…

    ReplyDelete
    Replies
    1. Так, в нас та палка була коричнева, але такі мені не страшні, А от павук, гусінь і ящірка дууууже страшні!

      Delete
    2. я лише павуків боюсь. на щастя отаких я тут не бачу. але і менші родичі не менш лячні. з величезними пузяками і товстими лапами. бяка. решту комах просто зневажаю. окрім бджілок. бо вони людей не чіпають і роблять мед. решта ж тварів постійно лізуть в людське життя самовільно. нє щоб ото на своїй природній території жити й нікого не чіпати.
      ящірок в нас теж багато, коли вже спека починається. але вони мирні і лише гріються собі на сонечку.

      Delete
    3. А у вас не буває що родичі й друзі питають "А як ви там живете, у вас же ящірки і павуки і змії?"

      Delete
  5. Світ комах мус знати, я чогось боюся всього незнайомого комашино-плазучого-стрибаючого.
    Я часто щось забуваю, то як їду дальше, рахую до 4-х (документи, гроші, телефон, окуляри), інакше чуть не колапс
    Мене вразила Давидкова уява, як він пояснюва, що зварив бульйон.
    В садік з танцями, позитив мамі на роботу.
    ДЯКУЮ за можливість бути поруч з Вами

    ReplyDelete
    Replies
    1. Гарна підказка з 4, треба буде запамятати - у мому випадку 3 (без окулярів). :-)

      Delete
  6. А звідки ти знаєш що жив у тебе в машині аж тиждень? Він там що павутину сплів собі? Я б вмерла на місці - страх як боюсь такого... А ще повитала що Олександра пише про тих комах-палок, то тепер не дуже хочу ні до Каліфорнії ні до Австралії... фе... =)

    Мда, цікавий понеділок видався... співчуваю... а на Петра не зважай - всі ті чоловіки такі - я он шопінг минулого тижня влаштувала, то як дома чоловіку показалась реакція була десь така - і куди ти в тому підеш? які юзкейси? Далі - а до чого ти то збираєшся одягати? Після ще одного питання в такому дусі, я передумала далі показ мод влаштовувати )

    ReplyDelete
    Replies
    1. в Каліфорнії доволі мало комах. принаймні у південній. тут практично пустеля і швидше ящірку чи зміючку якусь побачиш. ті палки ще й розгледіти треба : ) це тобі не Флорида зі своєю комашньою всіх видів та розмірів. для мене найбільший!!! плюс — відсутність комарів, та і решти кусючих тварів. бо алергія на укуси комах. вдома я все літо ходила в червоно-синіх плямах діаметром в 3-5 см від укусів. тут же я майже почала любити літо : )

      Delete
    2. То я вирахувала що павука якийсь час возила. Бо коли здавала машину в сервіс всі причандалля в сумці занесла в гараж (де колись схожого тільки меншого павука бачила), а коли знайшла павука в машні він був якраз біля тої самої сумки.

      Delete